Індивідуальна трудова діяльність

Індивідуальна трудова діяльність – процес самостійної організації праці окремою особою та членами її сім'ї без купівлі-продажу робочої сили на малих підприємствах, що базується на приватній трудовій діяльності, максимальній особистій зацікавленості та повній відповідальності.

Індивідуальна трудова діяльність здебільшого поширена у сфері послуг, зокрема побутового обслуговування, надзвичайно ефективна, оскільки не погребує витрат на утримання управлінського апарату, оперативно реагує на погреби споживачів (у т.ч. на моду), використовує деякі відходи виробництва. Особа, яка займається індивідуальною трудовою діяльністю, може ризикувати накопиченими результатами своєї праці й водночас несе повну відповідальність за невиконані зобов'язання і в разі погіршення економічної кон'юнктури стає потенційним банкрутом.

Індивідуальна трудова діяльність сприяє кращому задоволенню потреб споживачів і власних потреб, повнішому використанню матеріальних та людських ресурсів, інтелектуального потенціалу суспільства (якщо йдеться про окремих винахідників, раціоналізаторів тощо).

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.