Принципи кредитування
Принципи кредитування – це комплекс найважливіших вихідних положень, на які спирається теорія кредиту і які визначають процес кредитування й конкретизуються в певних правилах надання кредитів. Розрізняють загальні, часткові (особливі) та одиничні принципи кредитування.
Загальними є:
- принцип адекватності змісту банківського кредиту загальновизнаним умовам певної моделі сучасної ринкової економіки (соціально орієнтованої, змішаної, перехідної та ін.);
- наявність конкуренції на ринку кредитних послуг (щодо надання дешевших, довготермінових кредитів позичальнику);
- оптимальне поєднання інтересів позичальника і кредитора (для кредитора головним є отримання максимального прибутку у формі відсотка);
- дотримання вимог комерційного розрахунку (самоокупність, матеріальна зацікавленість та ін.);
- принцип самостійності у прийнятті управлінських рішень та ін.;
- принцип раціональності (комплексна оцінка кредитоспроможності позичальника, його здатності своєчасно повернути борг);
- принцип системності (врахування сукупності чинників, передусім економічних, що впливають на механізм кредитної операції);
- принцип адаптації (застосування гнучких методів кредитування та контролю за використанням і поверненням кредиту тощо).
До часткових (особливих) принципів кредитування відносять:
- принцип строковості (повернення позичальником кредиту в заздалегідь обумовлений у договорі час і використання штрафних санкцій у разі порушення кредитної угоди);
- принцип забезпеченості (надання кредиту під різні форми реального забезпечення з метою зменшення ризику кредитної операції та захисту власницьких інтересів кредитора);
- принцип платності (не лише своєчасне повернення отриманої позики, а й плата за її користування у формі відсотка);
- принцип цільової спрямованості (використання позичених коштів лише на обумовлені в кредитному договорі цілі та неможливість їх витрачання на інші заходи).
За наявності принципу строковості відпадає потреба у виділенні принципу повернення. До правил кредитування відносять стандартизацію способів і прийомів здійснення кредитних операцій, їх планування та ін.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.