Виробничий потенціал суспільства

Виробничий потенціал суспільства – сукупність виробничих ресурсів з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості. Виробничий потенціал суспільства характеризує максимально можливий обсяг виробництва товарів і послуг при повному та ефективному використанні наявних у країні трудових ресурсів, основних виробничих фондів та природних ресурсів. Він є основною складовою економічного потенціалу суспільства і належить до сфери матеріального виробництва. Вирішальний елемент виробничого потенціалу суспільства – людина праці з її рівнем освіти, кваліфікації, трудовими навичками, творчими і підприємницькими здібностями. Від кількості та якості сукупної робочої сили, зайнятої у сфері матеріального виробництва, рівня її організованості, дисциплінованості, трудової активності залежить продуктивна сила всього виробничого потенціалу суспільства.

Другим важливим елементом виробничого потенціалу суспільства є основні виробничі фонди – матеріально-технічна база народного господарства. Потенціал основних виробничих фондів виражається їх здатністю виробляти максимально можливий обсяг суспільне корисної продукції та послуг для повного задоволення платіжного попиту на предмети споживання та засоби виробництва. Він визначається технічними можливостями складових основних виробничих фондів, а ступінь використання цих фондів – сукупністю економічних і організаційних умов виробництва, збалансованістю з іншими елементами виробництва, передусім з робочою силою. З підвищенням технічного рівня основних фондів зростає їх виробничий потенціал, а з удосконаленням організаційно-економічних умов виробництва – міра його використання, що виявляється у фондовіддачі та її динаміці. Для оцінки потенціалу виробничих фондів використовують показники, що характеризують їх обсяг, якість, рівень і ефективність використання. Особливе місце у виробничому потенціалі належить природним ресурсам – розвіданим і освоюваним природним багатствам (сільськогосподарські угіддя, корисні копалини, вода). До виробничого потенціалу суспільства, крім основних елементів, відносять також енергію та інформацію. В сучасних умовах енергія все більше стає рушійною силою, джерелом тепла й освітлення і все ширше виконує функції знарядь праці, безпосередньо діє на предмет праці і перетворює його на кінцевий продукт. Тому енергія фактично є своєрідним елементом засобів виробництва. В умовах науково-технічної революції швидко зростає роль інформації, специфічного ресурсу епохи НТР. Знання стають найціннішим життєвим продуктом. На сучасному етапі інформація – необхідна умова й елемент будь-якої виробничої діяльності, що за своїм значенням прирівнюється до енергетичних і сировинних ресурсів. Вона стає фактором економічного зростання інформація пов'язує елементи виробничого потенціалу суспільства в єдине ціле. Вона регулює функціонування виробництва, сприяє підвищенню продуктивності суспільної праці, кращому використанню виробничих фондів та природних багатств. Могутність виробничого потенціалу суспільства визначається його галузевою структурою. Він складається і якісно залежить від виробничих потенціалів промисловості, сільського господарства, транспорту і зв'язку, будівельного комплексу, торгівлі, заготівлі та інших сфер матеріального виробництва. При галузевому аналізі виробничого потенціалу суспільства характеризується виробничими можливостями галузей матеріального виробництва, їх здатністю випускати високоякісну, конкурентоспроможну продукцію, надавати послуги. Територіальний аспект структури виробничого потенціалу суспільства передбачає диференціацію його по автономних республіках (Автономна Республіка Крим), областях, територіально-виробничих комплексах та інших територіальних підрозділах. Первинною ланкою виробничого потенціалу суспільства є виробничий потенціал підприємства, на якому сконцентровані всі ресурси виробництва. Саме на підприємстві розгортаються головні економічні процеси, створюється і збільшується суспільне багатство, формується національний доход суспільства, забезпечується вирішення економічних та соціальних завдань, формуються економічні й соціальні відносини. Від того, наскільки результативно використовується виробничий потенціал підприємств залежить ефективність усього народного господарства і динамізм розвитку економіки. Потужність і міра використання виробничого потенціалу суспільства характеризуються обсягом виробництва національного доходу, рівнем продуктивності суспільної праці, використанням основних фондів, матеріаломісткістю продукції, її структурою і якістю тощо. Синтетичним показником розвитку і використання виробничого потенціалу суспільства є обсяг виробництва в матеріальній сфері національного доходу на душу населення.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.