Джентльменська угода

Джентльменська угода – неофіційна, неформальна господарська угода між підприємцями, що передбачає спільні дії з метою отримання додаткового (монопольного, спекулятивного) прибутку. Оскільки джентльменська угода не відповідає чинному законодавству, то не оформляється жодним документом, існує як усна домовленість. Укладається переважно між однотипними й відносно однаковими за розмірами фірмами на короткий термін. Використовується як інструмент обмеження ділової практики.

Значного поширення джентльменська угода набуває в другій половині XIX ст. із зародженням монополістичних тенденцій в економіці. Вона є основою найпростіших монополістичних утворень на зразок пулів, рингів, корнерів та ін. З появою антимонопольного законодавства, яке поставило під державний контроль офіційно зареєстровані монопольні домовленості, джентльменська угода набуває нового застосування. З її допомогою створюється найнебезпечніша форма монопольного утворення – таємний картель (у Німеччині їх називають Fruhsti ckskartele – картелі, створені за сніданком). Існує небезпека джентльменських угод між керівництвом фірм олігополістичної галузі.

Предметом джентльменської угоди є здебільшого ціни, товарні квоти, сфери впливу, замовлення тощо. Створення картелів заборонено антимонопольним законодавством більшості країн. Тому джентльменські угоди – це спроба обминути закон. Проте судове переслідування учасників змови можливе, оскільки факт монопольної змови може бути встановлено непрямими ознаками, такими, як синхронне (протягом певного часу, наприклад трьох місяців) підвищення цін на приблизно однакову величину, створення перешкод для проникнення в галузь нових фірм тощо.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.