Зовнішній борг

Зовнішній борг – фінансові зобов'язання держави (зовнішні позики та несплачені за них відсотки іноземним кредиторам на певну дату). Зовнішній борг визначає державну заборгованість міжнародним валютно-фінансовим організаціям, офіційним урядовим інститутам (центральним банкам та урядам), приватним банкам, що підлягає сплаті у встановлені терміни.

Ознаками класифікації зовнішнього боргу є види кредитів (банківські, комерційні, фінансові), умови кредитування (на ринкових умовах, пільгові), терміни сплати (короткотерміновий – до 1 року, середньотермшовий – до 5 років, довготерміновий – понад 5 років), джерела кредитування(державні, приватні, міжнародні інститути).

Зовнішній борг сплачується іноземною, переважно вільно конвертованою валютою або товарами і послугами. Зовнішній борг держави, термін сплати якого не настає в поточному або найближчому бюджетному році, зараховують до капітального зовнішнього боргу. Він різниться від поточного зовнішнього боргу, термін сплати якого минає найближчим часом.

Проблема зовнішнього богу України має два виміри. По-перше, зовнішній борг після розпаду СРСР. Його величина була поставлена в залежність від частки України у ВНП колишнього СРСР і встановлена на рівні 16,37%. Рівноправний розподіл боргів передбачає справедливий розподіл інших активів колишнього Союзу – алмазного, валютного, золотого фондів, зарубіжних активів за кордоном (майно посольств, консульств тощо), які становили до 33 млрд. дол. Згідно з підписаною з Росією угодою, прийнято “нульовий варіант” розподілу активів і боргів. Це означає, що Росія сплачує іноземним державам частку колишнього боргу СРСР, а Україна не претендує на свою частку майна, активів. Щорічно за зовнішній борг України Росія сплачує до 700 млн. дол. Проте розподіл активів і боргів відбувається не на користь України, оскільки на її частку припадало майже вдвічі більше активів. По-друге, зовнішній борг, спричинені пасивним торговим балансом, пов'язаним з оплатою енергоносіїв. У 1991 зовнішній борг України становив до 400 млн. дол., на початку 1995 – 7,1 млрд. дол., у1997 зовнішній борг України сягнув понад 11 млрд. дол., а на його обслуговування було витрачено 1,27 млрд. дол. Якщо на одного жителя в цьому ж році припадало до 163 дол. боргу, то обсяг іноземних інвестицій становив всього 25 дол. Наприкінці 1999 зовнішній борг перевищив 13 млрд. дол., а виплати відсотків на його обслуговування в 2000 – 3,2 млрд. дол.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.