Індосат – особа, на користь якої передано документ по індосанту.

Індустріалізація (лат. industria – старання, діяльність) – процес створення великого машинного виробництва в народному господарстві або в окремих його галузях історично і пов'язана безпосередньо з розвитком машинного базису виробництва взагалі та формуванням матеріально-технічної бази капіталізму зокрема. Заміна мануфактурного виробництва машинною індустрією мала вирішальний вплив на всі сторони суспільного розвитку економіку, культуру, соціальні відносини. Поява фабрики на місці ремісничої майстерні означала технічний переворот, який зламав старі суспільні відносини виробництва, започаткував вихід на арену суспільного життя нових класів, удосконалення організації виробництва, початок масового усуспільнення праці капіталізмом.

Інженер-резидент – фахівець інженерно-консультаційної фірми, відряджений для нагляду за здійсненням обумовленого контрактом обсягу інжинірингових послуг на місці реалізації проекту, а також для безпосередньої участі в роботах.

Інжиніринг – комплекс інженерно-консультаційних послуг на комерційних засадах, пов'язаний із підготовкою та забезпеченням виробництва й реалізації продукції, обслуговуванням виробництва й будівництва, експлуатацією промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів. Повний цикл і передбачає такі етапи:

• дослідження – попереднє вивчення маркетингової доцільності проекту, технічних можливостей його реалізації, техніко-економічне обґрунтування,
• проектування – розробка проекту, генпланів, схем, робочих креслень тощо,
• супроводжування – післяпроектні послуги щодо підготовки торгів на устаткування та інженерно-будівельні роботи, нагляд за виготовленням устаткування тощо,
• обслуговування – рекомендації та інші послуги щодо експлуатації об'єкта після його здачі та щодо реалізації виготовленої продукції.

Інжинірингова компанія – компанія, що спеціалізується на наданні інжинірингових послуг і не залежить від інших компаній. Водночас вона може залучати до виконання робіт інші фірми, компанії.

Інкасо – банківська операція, сутність якої полягає в тому, що банк за дорученням клієнта отримує плату від підприємств, установ тощо за надіслані на його адресу товари та надані послуги на підставі грошових, товарних та розрахункових документів. За виконання цієї операції банк отримує плату (комісію), розмір якої визначається умовами отримання платежу від покупця.

На інкасо приймають іноземну валюту, акції та облігації разом із заявою та описом. У заяві зазначають умови й термін отримання грошей або цінностей, в описі – назви документів, іноземної валюти, акцій та облігацій.

Інкасо чеків – переказ грошей з рахунків осіб, які виписали чеки, на рахунки осіб, що їх отримують.

Інкасове доручення – бланк встановленої форми, який подається в обслуговуючий банк для списання визначеної суми з рахунку платника. Оформляється у двох примірниках. Перший використовується банком як меморіальний ордер при сплаті документа, другий повертається отримувачу коштів як повідомлення про зарахування суми платежу на його рахунок. Оплачений виконавчий документ видається платнику. Якщо платника обслуговує банк, розташований в іншому місті, інкасове доручення пересилають через банк, який обслуговує отримувача коштів, у банк платника. Оплата інкасових доручень, отриманих банком платника, здійснюється негайно. За відсутності коштів документи враховують на окремому позабалансовому рахунку (9929) і оплачують у встановленій черговості. Безакцентне списання з рахунків у банках може бути звернене за виконавчими листами, виданими судами, за наказами арбітражних судів та іншими виконавчими документами, визначеними чинним законодавством України. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 «Про стягнення невнесених у строк податків і неподаткових платежів», у безспірному порядку стягуються суми недоїмки за податками, податковим кредитом та іншими платежами до державного бюджету, бюджету Автономної Республіки. Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів, до державних цільових фондів і позабюджетних фондів з підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності та результатів фінансово-господарської діяльності за розпорядженням державних податкових органів за весь час ухилення, крім випадків, передбачених цим Декретом та чинним законодавством України.

Інкорпорація – 1) приєднання до однієї корпорації або організації інших, 2) надання групі осіб статусу юридичної особи або корпорації 3) систематизація законів держави у встановленому порядку.

Інноваційна активність – цілеспрямована діяльність суб'єктів підприємницької діяльності щодо конструювання, створення, освоєння й виробництва якісно нових видів техніки, предметів праці, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій та ін.), технологій, а також впровадження досконаліших форм організації пращ й управління виробництвом. Основними чинниками інноваційної активності на макрорівні є темпи зростання державних витрат на розвиток науки та освіти, раціональна інноваційна політика держави, стимулююча податкова, кредитна, амортизаційна політика тощо.