Квазігроші (лат. quasi – ніби, нібито) – згідно з методологією МВФ, грошові засоби у безготівковій формі, що перебувають на строкових і ощадних вкладах у комерційних банках. У кількісному вимірюванні квазігрошей – це різниця між двома показниками (або агрегатами грошової маси – М1 і М2).

Квазідержавний банк – комерційний приватний банк, що контролюється державою.

Квазіконкуренція – конкуренція між підрозділами, відділеннями, філіалами та підприємствами однієї компанії або корпорації.

Квазікредит – згода однієї зі сторін оплатити зобов'язання іншої за домовленості швидкого повернення боргу.

Квазіціна – ціна, яка не відображає реальної вартості товару.

Кваліметрія (лат. qualis – який за якістю і гр. merpew – вимірюю) – наукова галузь, яка об'єднує методи кількісної оцінки якості продукції. Основні завдання кваліметрії обґрунтування номенклатури показників якості, розробка методів визначення показників якості продукції та їх оптимізації, принципів побудови узагальнених показників якості та умов їх використання у завданнях стандартизації й управління якістю продукції. Кваліметрія використовує математичні методи лінійне, нелінійне і динамічне програмування, теорію прийняття оптимальних рішень, теорію масового обслуговування. В сучасних умовах розвиток кваліметрії – важлива складова співробітництва всіх розвинутих країн світу. Значно зростає у цій сфері роль міжнародної організації стандартів, яка розробила систему стандартів ISO-9000, що широко використовується в розвинутих країнах.

Кваліфікація (лат. quals – якої якості та facio – роблю) – 1) визначення якості чого-небудь у будь-який спосіб, оцінка певного явища, предмета тощо, сукупність зумовлених конкретно-історичним рівнем розвитку науково-технічного прогресу природних і набутих здібностей людини, які розвиваються загальною освітою і спеціальною підготовкою та практичним освоєнням професійних навичок і умінь, що дає індивідові можливість виконувати трудові функції певної складності в межах конкретної спеціальності. Кваліфікація оцінюється тарифним розрядом (токар VI розряду), класом (водій І класу), категорією (лікар вищої категорії), вченим ступенем тощо. Ступінь відповідності рівня кваліфікації суспільним потребам виявляється в процесі її практичної реалізації в суспільне необхідній діяльності за конкретного рівня розвитку продуктивних сил, 2) професія, спеціальність, 3) характеристика певного виду роботи залежно від її складності, точності та відповідальності.

Кваліфікація працівників – рівень професійної придатності, що забезпечується сукупною наявністю у працівників загальноосвітніх і спеціальних знань, умінь, здібностей, досвіду і трудових навичок, необхідних для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю. Кваліфікація робітників оцінюється присвоєнням їм тарифних розрядів відповідно до тарифно-кваліфікаційних довідників. Робітники однакової професії можуть мати різні тарифні розряди залежно від рівня їх теоретичної та практичної підготовки й досвіду роботи. Для порівняння кваліфікації окремих груп робітників за статистикою їх класифікують на висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих і некваліфікованих. Наприклад, за шестирозрядною тарифною сіткою до групи некваліфікованих відносять робітників, які не мають розряду, до групи малокваліфікованих – тих, що мають І га II розряди, робітників III та IV розрядів вважають кваліфікованими, V та VI розрядів – висококваліфікованими. Критеріями групування можуть слугувати й терміни підготовки, необхідні для оволодіння певною професією чи кваліфікацією у різних навчальних закладах та на робочих місцях. За деякими професіями рівень кваліфікації робітників може визначатися не розрядом, а класом (води автомобілів) існує специфіка й у визначенні кваліфікації фахівців і службовців. Вона може оцінюватися за сукупністю ділових якостей працівника з присвоєнням йому не розряду, а категорії (економісти) чи класу (працівники судів тощо). Сукупність визначених якостей дає змогу фахівцям і службовцям обіймати певні посади у відповідних структурах у різних видах трудової діяльності як на конкурсній основі, так і за іншими формами працевлаштування.

Кваліфікована праця – вияв робочої сили вищої (порівняно з простою працею) якості, підготовленої до виконання складних робіт у процесі спеціального попереднього навчання. Кваліфікована праця (так само, як і проста) як фізіологічний процес виявляється у витратах робочої сили, які обумовлюються складністю виконуваних робіт, що, у свою чергу, визначається технологічною складністю трудових операцій, ступенем їх стабільності та самостійності працівника у виборі методів і засобів праці.

Квитанція – офіційна розписка встановленої форми, що засвідчує прийняття грошей, цінностей, документів.