Квазігроші

Квазігроші (лат. quasi – ніби, нібито) – згідно з методологією МВФ, грошові засоби у безготівковій формі, що перебувають на строкових і ощадних вкладах у комерційних банках. У кількісному вимірюванні квазігрошей – це різниця між двома показниками (або агрегатами грошової маси – М1 і М2).

Квазігроші є основним компонентом грошової маси, на його частку у більшості розвинутих країн світу припадає до 2/3 грошового агрегату М2. Крім того, темпи зростання цієї маси найвищі. Так, у США протягом 1952-84 грошовий показник М2 збільшився у 8 разів, а квазігроші – у 22 рази. У 1993 квазігроші у США М1 становив 1,128 млрд. дол., М2 – 3,566, М3 – 4,228 (агрегат, запроваджений у США в 1980, складається з М3 і різних ліквідних активів – банківських акцептів, комерційних паперів, ощадних бон, казначейських облігацій тощо). Зростання квазігрошей зумовлено: 1) вигідністю вкладання коштів на строкові й ощадні вклади порівняно з їх зберіганням на безвідсоткових поточних рахунках, 2) залученням на ці види вкладів грошових заощаджень населення, 3) вдосконаленням форм розрахунків банків з клієнтами та появою нових видів вкладів, 4) зростанням доходів компаній, насамперед великих корпорацій. Все це зменшує залишки вільних коштів на банківських рахунках, які використовуються для поточних витрат.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.