Символічні гроші

Символічні гроші – готівкові й декретивні гроші у формі розмінної монети, номінальна вартість яких (зазначена на них і засвідчена державою) значно вища, ніж реальна вартість металу, з якого вони виготовлені іншими словами, розмінна монета (золота, срібна, мідна тощо) є символом вартості, яку вона представляє.

Мета символічних грошей – запобігання переплавленню монет на коштовні метали й відповідного зменшення їх кількості в обігу. Питома вага символічних грошей у загальній грошовій масі національного грошового ринку значна утому разі, коли, по-перше, масштаб цін дуже високий, по-друге, за незначного рівня інфляції. За низького масштабу цін і швидкого знецінення національної грошової одиниці. Символічні гроші у практиці малоефективні й вилучаються з обігу (замінюються звичайними паперовими грошима, купюри яких низької номінальної вартості й виконують функції символічних грошей).

В Україні символічні гроші були поступово вилучені з обігу наприкінці 80-х – на початку 90-х XX ст. із запровадженням купоно-карбованця. Запровадження гривні і встановлення високого масштабу цін зумовило появу символічних грошей (розмінної монети).

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.