Кредитні гроші

Кредитні гроші – форма грошей, які є знаком (символом) вартості й виникають з розвитком кредитних відносин. Історично кредитні гроші з'являються на базі металевого обігу і виступають спочатку як знак золота і знак кредиту. З виникненням кредитних відносин між товаровиробниками гроші стають засобом сплати боргового зобов'язання, виконують функцію засобу платежу.

Основні види кредитних грошей: вексель, банкнота, чек. Вони були додатковим елементом у платіжно-розрахунковому механізмі капіталізму вільної конкуренції, оскільки його основу становили повноцінні гроші. Однак уже наприкінці XVII ст. здійснювалася емісія нерозмінних на золото банкнот, стабільність яких певною мірою забезпечувалася кредитом. Тому банкнота поступово перестає бути знаком золота і в другій половині XX ст. стає тільки знаком кредиту. Продаж товарів у кредит означає відстрочку плати за них. У цьому випадку гроші виконують свою роль ідеально як міра вартості. Продавець стає кредитором, а покупець – боржником. Засобом обігу у таких відносинах є вексель – письмове боргове зобов'язання, яке дає його власнику (векселетримачу) право вимагати від боржника (векселедавця) зазначену в ньому суму платежу після закінчення встановленого терміну, здатне до настання цього терміну виконувати роль грошей. Вексель виписується на спеціальному вексельному папері, у ньому зазначаються місце і час видачі, кому і ким виданий, термін і сума платежів по ньому. Вексель скріплюється іменним підписом векселедавця. Комерційна угода, за якою видане таке грошове зобов'язання, у векселі не зазначається. Векселі нарівні з грошима використовуються для взаємних розрахунків, виконують функцію обігу і засобу платежу. Векселетримач може розраховуватися зі своїми кредиторами за допомогою одержаного векселя, поставивши на ньому свій іменний підпис. Векселі переходять із рук у руки і продовжують вексельний обіг. Але вони ще не можуть бути загальним способом вираження суспільної праці, витраченої на виробництво товарів. Вексель виражає відносини окремих товаровиробників. Межі вексельного обігу буди вузькими, оскільки кредит надавався лише тим виробникам, платоспроможність яких не викликала сумнівів.

Поглиблення суспільного поділу праці й розширення товарних відносин між виробниками передбачає, що кредит може бути наданий будь-якій особі. Банки скуповують звичайні векселі й розплачуються банківськими векселями, що мають назву банкнот – банківських білетів, тобто кредитних грошей. Тому замість звичайних векселів випускають банківські. У цьому разі векселедавцем є не окрема особа, а банк. Кредитні гроші набувають поширення, оскільки банк більш платоспроможний, ніж індивідуальний векселедавець. Кредитні гроші не можуть бути примусово пущені в обіг, але охоче приймаються по всіх платежах і зобов'язаннях. Це пояснюється тим, що банкноти спочатку обмінювалися на золото на першу ж вимогу пред'явника. Боргове зобов'язання між кредиторами і боржниками виникає також при сплаті податків, ренти тощо.

На відміну від металевих і паперових грошей, кредитні гроші значною мірою опосередковують процес товарного обігу, залучаються в нього після виходу товару, а своєю основою мають вексельний обіг. Такий вексель (знаряддя комерційного кредиту) обслуговує функціонування промислового і товарного капіталу (оптової та роздрібної ланок) і через банківський переоблік може бути перетворений на банкноту. За допомогою чека (знаряддя банківського кредиту) відбуваються розрахунки з кінцевим споживачем. Чек – письмове розпорядження власника поточного рахунку в банку про виплату певній особі зазначеної в ньому суми грошей. Чек є найпоширенішою формою безготівкових розрахунків. Купівля обладнання, сировини одним капіталістом у іншого здійснюється переважно за допомогою кредиту. Навіть реалізація значної частини товарів для споживання відбувається через споживчий кредит. Так, за рахунок короткотермінових кредитів американці покривають приблизно 70% своїх витрат. Отже, кредитні гроші виконують функцію засобу обігу завдяки функції платіжного засобу (поступово витісняючи першу) і роблять обіг значною мірою незалежним від золота. За такого ступеня зрілості кредитних відносин рух товарів випереджає рух грошей, що зумовлює переважно опосередкування товарів не готівково-грошовим, а кредитним обігом. Роль загального еквівалента все більше закріплюється за кредитними грошима, які значною мірою привласнюють більшість функцій товарних грошей. Кредитні гроші через зростаючу демонетизацію золота виконують роль ідеальної міри вартості. У структурі сучасної грошової маси розвинутих країн немає золотих і срібних монет, а в структурі кредитних грошей приблизно 70% припадає на чеки і 20% – на банкноти. Сучасна банкнота – своєрідний «гібрид» кредитних і паперових грошей. Кредитні гроші краще, ніж золото, здійснюють суспільні зв'язки між товаровиробниками, сприяють повнішій реалізації основної мети капіталізму на сучасному етапі – привласненню більшого прибутку. Щоб виконати роль загального еквівалента, кредитні гроші набувають об'єктивної значущості за допомогою примусового курсу держави, забезпечуються державним кредитом. Водночас у промислове розвинутих країнах Заходу процес демонетизації золота ще не завершився, частково зберігаються перехідні форми золото-паперових грошей, існує певний зв'язок кредитних грошей із золотом (центральні банки зберігають своє золото, відбувається його тезаврація та ін.). Тому вартість кредитних грошей визначається, по-перше, вартістю витрат на їх виробництво і забезпечення їх функціонування, по-друге, за допомогою примусового курсу держави, що базується на її економічних функціях, по-третє, мірою вартості, що зумовлено тим, що частково зберігається опосередкований зв'язок кредитних грошей із золотом.

Посилення процесу знецінення паперово-кредитних грошей спричинило накопичення золота приватними особами. Тезаврація є одним із способів запобігання віра-там, пов’язаним з інфляцією. Гроші також вкладають у картини, коштовності, рідкісні книги, нерухоме майно та ін. Отже, вилучення золота з грошової системи, а водночас і класичних паперових та кредитних грошей, не усунуло закономірностей товарних відносин. У процесі розвитку продуктивних сил посилюється кредитний характер відтворення, зростає потреба у відстрочці платежів при купівлі-продажу товарів, а водночас і потреба в кредитних грошах. Класичні паперові гроші як представники золота переважно зникли з обігу внаслідок його демонетизації. Але потреба в них збереглася, оскільки державний бюджет, як і в минулому, має дефіцит, нерідко величезний. Внаслідок цього кредитні гроші, крім власних функцій, взяли на себе виконання функцій паперових грошей. Тому сучасні гроші мають кредитно-паперову природу. Співіснування в них двох різнорідних засад породжує їхню внутрішню суперечність. Наявність кредитного компонента дає їм можливість виконувати грошові функції. Він визначає якісну сторону грошей і є провідним. Паперовий компонент спричиняє нестабільність грошового обігу, знецінення грошей. Кредитні гроші – центральна ланка сучасної грошової системи вартості та ціноутворення.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.