Аналіз сучасного стану умов споживчого кредитування фізичних осіб в Україні

Банківське кредитування в сучасних умовах є необхідною умовою стабільного функціонування всієї банківської системи та забезпечення економічного зростання. Оскільки в Україні більшість населення не спроможна купувати товари тривалого використання за рахунок власних доходів, а українські банки опинилися в умовах жорсткої конкуренції як з боку іноземних, так і вітчизняних банків, найактуальнішою потребою постає вироблення принципів розширення сфери і вдосконалення механізмів кредитування, в тому числі споживчого.

Споживче кредитування найдоступніший вид кредитування, що виступає стимулюючим фактором розвитку економіки. У сучасних умовах ринкової економіки підприємства та інші суб’єкти господарювання можуть запропонувати широкий асортимент товарів, робіт, послуг для отримання яких необхідна певна сума грошових коштів. Пересічний громадянин України сьогодні в середньому заробляє 1118-3073 грн., однак заробітної плати іноді вистачає лише на задоволення первинних потреб людини, і це унеможливлює купування товарів довготривалого користування за рахунок поточного доходу.

Загальна динаміка виданих кредитів фізичним особам за даними НБУ є позитивною: станом на січень 2010 р. – 63,6 млрд. грн., січень 2011 р. – 62,2 млрд. грн., січень 2012 – 83,5 млрд. грн., що свідчить про розвиток кредитування в Україні, відповідно українці готові сплачувати більше за задоволення власних потреб кредитними коштами (адже близько 30-50% наданих кредитних коштів витрачають за розрахунками в торгівельних мережах). Розвиток банківської системи дозволяє значній більшості громадян отримати додаткові кредитні кошти,так би мовити за невисокою відсотковою ставкою. Проте залучені гроші можуть занадто «дорого» коштувати і немало клієнтів банків усвідомлять це лише сплативши всі кредитні зобов’язання.

За даними дослідження групи колекторських компаній EOS в Україні станом на 2011 рік в середньому на кожного жителя країни припадає 800 євро споживчого кредиту або 3,5 середньої зарплати (для порівняння борг грека – 4 зарплати, іспанця – 2,8, британця – 1,7, росіянина – 1,2). Вітчизняні банки, враховуючи зарубіжний досвід сьогодні на ринку фінансових послуг, пропонують індивідуальний підхід до кожного клієнта, тобто в 2012 році декілька банків-лідерів (за розміром активів) запроваджують розмір відсоткової ставки по кредиту готівкою індивідуально, визначаючи лише загальний діапазон, при цьому реальні відсоткові ставки залишаються незмінними.

У лютому 2013 українські отримувачі могли взяти споживчий кредит на суму два мільйони гривень і більше, правда, лише під заставу, вартість якого перевищує суму кредиту вдвічі. Максимальні суми кредитів готівкою без застави були в десять разів менше.

За півтора місяця з початку 2013 року на ринку споживчого кредитування з'явилося два нових гравця з числа 50-ти банків-лідерів за активами: банки Південний і Надра Банк. Що ж стосується середніх реальних ставок за без заставними кредитами готівкою, то вони з початку 2013 року виросли. Найпомітніше подорожчали кредити готівкою строком на п'ять років – на 7,72 процентного пункту або на 14,7% від свого попереднього значення. Тепер такий кредит обійдеться в 60,1% реальних річних у середньому по ринку.

На сьогоднішній день існує досить широкий спектр банківських продуктів зі споживчого кредитування, як на світовому ринку так і на ринку України. Перспективи роботи банків із населенням в Україні значні, особливо швидкими темпами розвиваються банківські кредитні продукти з використанням новітніх технологій, наприклад таких, як кредитні картки.

Особливістю сучасного розвитку споживчого кредиту є зростання обсягів використання банківських кредитних карток. Згідно даних Незалежної асоціації українських банків, в Україні 41,4 мільйони власників банківських платіжних карток. Українці мають на руках понад 65 мільйонів карт, з яких активними (тобто такими, якими користуються хоча б раз у три місяці) є дещо більше половини – 34,821 мільйона. Серед карток, що лежать в наших гаманцях, тільки кожна п'ята (6,9 мільйона) – кредитна.

Кредитні картки припускають участь трьох сторін – власника картки, банку та торгівельної організації. Пластикова картка з виділеними символами, видана банком покупцеві, служить для торгівельної організації свідченням того, що банк гарантує відкриття кредиту власнику цієї картки. Картка надається клієнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцій з банком задовільний. По кожній картці встановлюється ліміт, який може бути змінено в ту чи іншу сторону в залежності від режиму використання картки її власником. Кредитні картки застосовуються і при сплаті за послуги. Але слід зазначити, що кредитні картки недоцільно застосовувати при купівлі дорогих товарів, так як велика вартість поглинає практично всю величину ліміту картки. Використання кредитних карток поліпшує надання споживчих кредитів. Вони служать знаряддям обігу та скорочують потреби в готівкових коштах.

Найбільшим попитом серед населення користується кредитування на купівлю житла, побутової техніки, меблів, кредити на будівництво нового житла та ремонт. Серед найбільш перспективних напрямків необхідно виділити кредитування туризму, освіти, медичних послуг.

Правове регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і тими, хто надає послуги, здійснюється на підставі законодавства про захист прав споживачів, що містить сукупність галузевих нормативних правових актів, у яких встановлюються основні права споживачів, визначається механізм реалізації та захисту цих прав, зокрема щодо гарантій, а також встановлюються юридичні наслідки порушення зазначених прав.

Особливу увагу, в аспекті мінімізації споживчого кредитного ризику, слід приділяти розвитку та удосконаленню співробітництва банків зі страховими компаніями. Ігнорування цього шляху мінімізації кредитного ризику призвело до значних втрат у фінансово-кредитній системі України.

Отже, для підвищення ефективності споживчого кредитування в Україні, слід вирішити наступні завдання:

• використовувати комплексні методики оцінки кредитоспроможності позичальника – фізичної особи (це знизить привабливість деяких кредитних програм, проте зменшить кредитний ризик);
• створити та забезпечити функціонування загальнодержавного бюро кредитних історій;
• створити регіональні рейтингові агентства, які б концентрували інформацію про всіх потенційних позичальників;
• банкам сформувати резерви у необхідних обсягах для покриття ризиків проблемної заборгованості;
• використовувати в усіх банківських установах колегіального методу авторизації кредиту, який забезпечує більш детальний контроль за наданням кредитів;
• використовувати заставу, як найефективніший вид забезпечення і спосіб мінімізації кредитного ризику;
• приділяти достатньо уваги питанням попередньої оцінки майна, що приймається у заставу, для чого необхідно розглядати можливість створення спеціальних відділів та налагодження співробітництва зі спеціалізованими товариствами з оцінки майна та агентствами нерухомості.

Джерело: Ошийко А.С., Хорольська А.П. «Аналіз сучасного стану умов споживчого кредитування фізичних осіб в Україні»