Кредитний договір

Кредитний договір – договір, в якому кредитор (банк або інша кредитна організація) і позичальник (клієнт) визначають взаємні права та зобов’язання у сфері відносин економічної власності щодо надання певної вартості (цінності) у кредит та плати за неї.

Кредитний договір підписують повноважні особи обох сторін, він не може змінюватися в односторонньому порядку. У разі виникнення спірних питань і неможливості їх вирішення кредитором і позичальником вони розглядаються в арбітражному суді.

Основними елементами кредитного договору є:

• преамбула (зазначається найменування сторін та їх організаційно-правова форма);
• предмет договору та сума кредиту (фіксується цільове призначення кредиту, його сума й термін надання, розмір річних відсотків, номер і дата договору);
• умови забезпечення кредиту (договір застави, в якому зазначаються предмет застави та його оцінка, розмір і термін забезпечення зобов’язання, в т.ч. зобов’язання, що забезпечується заставою, вказівка на те, у кого знаходиться заставне майно; договір поруки або гарантії, в якому одна зі сторін зобов’язується за винагороду здійснювати від імені та за рахунок іншої сторони певні юридичні дії; цінні папери або інші документи);
• порядок надання і погашення кредиту (зазначається конкретний механізм надання позики – одночасність, періодичність чи поетапність, відкриття кредитної лінії та ін.); його надання у готівковій чи безготівковій формі тощо; погашення позики – одночасно чи періодично, з використанням регресивного чи дегресивного механізму та ін.);
• зобов’язання кредитора і позичальника (перший зобов’язується відкрити позичковий рахунок для надання кредиту, другий – використати його за цільовим призначенням, своєчасно повернути з виплатою відповідних відсотків із свого поточного рахунка);
• права кредитора і позичальника (кредитор у разі недотримання позичальником умов договору має право розірвати його ще до закінчення терміну угоди, стягнути позику зі сплатою штрафу з фіксацією його величини; позичальник – достроково розірвати договір, повернути отриману позику разом з відсотками за умови попереднього повідомлення кредитора);
• санкції у разі невиконання умов договору;
• порядок розгляду спірних питань в арбітражному суді;
• наявність особливих умов (порядок внесення змін у договір та ін.);
• термін дії договору (від дня надання кредиту та повного його погашення і сплати відсотків за нього);
• юридичні адреси та реквізити (найменування й дата укладення договору та ін.);
• підписи кредитора і позичальника.

У світовій практиці до тексту кредитного договору вносять зобов’язальні умови (зобов’язання фірми-позичальника надавати кредиторові фінансові звіти підприємства, підтримання фіксованої величини оборотного капіталу, зокрема обігових коштів, та ін.), заборонні (зобов’язання позичальника не здійснювати певних дій під час терміну дії кредитної угоди без попереднього погодження з банком, зокрема змінювати юридичний статус фірми або компанії, проводити їх реорганізацію, продавати або надавати в оренду машини, устаткування (активну частину основного капіталу) тощо та обмежувальні умови (дії фірми-позичальника в заздалегідь окреслених межах, зокрема обмеження розмірів дивідендів під час дії кредитного договору, величини премій тощо).

Крім типової форми укладення кредитного договору, практикують його укладення за допомогою електронної пошти, обміну відповідними листами. Кредитор контролює цільове використання наданих ним коштів, перевіряє стан збереження заставного майна, своєчасне погашення (за поетапного повернення позик тощо).

Розрізняють:

• загальні гарантійні зобов’язання (найпоширеніші – вимоги дотримання мінімальних оборотних засобів протягом дії терміну договору; обмеження на виплату дивідендів і перепродаж акцій; обмеження капітальних витрат обсягом амортизаційних відрахувань; обмеження на суму боргу, що залишилася, наприклад, отримання другої довготермінової позики);
• стандартні обмеження (вимоги щодо надання необхідних звітів про фінансову діяльність, забезпечення належного страхування, зобов’язання не продавати надто великої частки своїх основних засобів та ін.);
• спеціальні обмеження (про цільове використання кредитів, розміри апарату управління, страхування життя одного або двох фахівців, потрібних для ефективної роботи компанії, та ін.).

Основними елементами, наприклад договору, міжбанківського кредиту, є предмет договору, права і зобов’язання кредитора й позичальника, їх відповідальність, порядок вирішення спорів, умови зміни договору, особливі умови, термін дії кредитного договору. При наданні споживчого кредиту у договорі купівлі-продажу товарів у розстрочку продавець зобов’язується передати певний товар, а покупець здійснити за нього розрахунки в установленому розмірі й у визначений термін.

Кредитний договір в Україні укладають при пред’явленні покупцем паспорта і довідки для придбання товарів у розстрочку (видається за місцем роботи або навчання, а непрацюючим пенсіонерам – установою, яка призначила пенсію).

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.