Надприбуток

Надприбуток – надлишок прибутку, що утворюється як різниця між суспільною та індивідуальною вартістю товару. Оскільки прибуток – це різниця між вартістю і собівартістю продукції, то цей надлишок вартості входить до прибутку і є надлишком над прибутком, який закладено в основу ціни. Механізм утворення надприбутку такий самий, як і надлишкової додаткової вартості, оскільки прибуток – видозмінена додаткова вартість.

За характером утворення розрізняють такі форми надприбутку:

• техніко-економічний – утворюється внаслідок вищої продуктивності праці, досягнутої за рахунок вдосконалення техніки і технологи виробництва;
• організаційно-економічний – утворюється із запровадженням нових форм організації виробництва і праці,
• диференціальна рента – утворюється внаслідок різної продуктивності праці через неоднакову родючість землі, різні природно-кліматичні умови;
• монопольний – утворюється внаслідок монополізації виробництва і збуту товарів, привласнення частини додаткової вартості, створеної на малих і середніх капіталістичних підприємствах, та ін.

Джерело техніко-економічного надприбутку – додаткова праця найманих працівників і функціонуючих капіталістів як результат вищої продуктивності праці, забезпечує нижчу від суспільної індивідуальну вартість товару. Джерелом утворення диференціальної ренти є праця найманих працівників, але обмеженість виробництва на кращих і середніх землях призводить до визначення суспільної вартості сільськогосподарської продукції не середньогалузевими, а гіршими умовами виробництва. Монопольний надприбуток – це різниця між монопольно високою ціною і ціною виробництва, що забезпечує пропорційний розвиток народного господарства. Панівне становище монополій передусім у сфері виробництва та реалізації товарів дає їм змогу штучно створювати надлишок попиту над пропозицією і, таким чином, постійно підтримувати монопольно високі ціни. Штучне підвищення цін є також наслідком державної економічної політики, різновидом монополістичного ціноутворення, який в Україні виявився у формі лібералізації цін, що призвело до штучного підвищення цін у 90-ті XX ст. в сотні тисяч разів. Політика лібералізації цін спричинила зубожіння основної маси населення, катастрофічний спад виробництва і небувале за порівняно короткий час збагачення невеликої групи людей. Отриманий таким чином надприбуток розміщено у закордонних банках, він не використаний в інтересах розвитку народного господарства України.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.