Суть поняття «соціальне підприємництво»
Поняття соціальної відповідальності підприємництва для більшості українців є новим та недостатньо зрозумілим. Натомість в економічно розвинених країнах соціальне підприємництво набуло особливої популярності та стало предметом щоденного лексикону. На початку свого існування соціальне підприємництво розглядалося як діяльність соціальних підприємців, тобто осіб, які самостійно визначають соціальні проблеми і використовують традиційні принципи підприємництва для організації, створення та управління підприємством задля досягнення соціальних змін і вирішення проблем окремих територіальних громад. Однак з часом це поняття еволюціонувало. На сьогоднішній день існує безліч підходів щодо його визначення, що обумовлено історичними, політичними та культурними особливостями країн.
Так, в країнах американського контингенту соціальним підприємництвом прийнято вважати діяльність неприбуткових організацій, дохід яких спрямовується на вирішення статутних завдань, зорієнтованих на розв’язання соціальних проблем. Діяльність таких організацій ґрунтується на максимальній свободі і в багатьох сферах є саморегульованою. В Європі соціальним вважається «бізнес із соціальною місією». На перший план при цьому виходить соціальний аспект, а вже потім – фінансовий. Діяльність європейських підприємств, як правило регулюється нормами, стандартами та законами відповідних держав, оскільки більшість соціальних проблем відносяться європейськими компаніями до сфери етичної відповідальності.
Окремо слід звернути увагу на визначення соціального підприємництва, що використовується міжнародними фондами, створеними для розвитку і підтримки соціально-економічної діяльності в країнах, що розвиваються. Вони розглядають соціальне підприємництво як інноваційну підприємницьку діяльність, метою якої є здійснення соціальних перетворень в суспільстві та громадах.
Проведений аналіз праць вітчизняних та зарубіжних учених дає підстави стверджувати про відсутність серед дослідників єдності думок щодо рівнів, сутності поняття та навіть напрямів дослідження соціальної відповідальності, однак, усі вони стверджують, що в основі цієї категорії лежать обов’язки і права. Узагальнивши уявлення самих підприємців, ми виявили, що сутність корпоративної соціальної відповідальності у їх баченні полягає в наступному: врахуванні інтересів зацікавлених представників суспільства під час прийняття бізнес-рішень; максимізації прибутку та діяльності в інтересах акціонерів; добровільній відмові від певної суми доходу на користь прагнення зробити «правильні речі»; покращенні добробуту населення за рахунок працевлаштування та виплати податків; підтримці ініціатив, які приносять користь суспільству, але не завжди є прибутковими.
На нашу думку, при обґрунтуванні сутності поняття соціальної відповідальності підприємництва необхідно закладати дотримання правил і обов’язків, не упускаючи при цьому таких елементів: корпоративну етику, корпоративну соціальну політику стосовно суспільства, корпоративну політику у сфері охорони навколишнього середовища, принципи і підходи до корпоративного управління та корпоративної поведінки, питання дотримання прав людини тощо. У зв’язку з цим вважаємо, що соціальне підприємництво слід розглядати як сукупність добровільних формальних і неформальних прав і обов’язків суб’єктів підприємницького сектора національної економіки перед персоналом та суспільством стосовно дотримання норм чинного законодавства у сферах соціальної політики, зайнятості, умов та оплати праці, екології, оподаткування; забезпечення збереження та розвитку людського капіталу; ефективності виконання соціальних і суспільних функцій; здатності задовольняти поточні цілі та створювати передумови для задоволення перспективних потреб. Суб’єктами, реалізуючими соціальну відповідальність є економічні агенти, об’єктом – персонал підприємств і суспільство в цілому, а відповідальною за створення сприятливого соціально-орієнтованого бізнес-клімату – держава. Державна активність щодо використання механізму соціальної відповідальності підприємництва повинна диференціюватися в залежності від стану соціально-економічного розвитку та фінансових і ресурсних можливостей і не повинна бути примушуючою та адміністративною.
Джерело: Стецик А.Р. «Суть поняття «соціальне підприємництво»