Класифікація основних фондів

Класифікація основних фондів – визначення і групування основних фондів за певними класифікаційними ознаками.

За виробничим призначенням та натурально-речовим характером основні фонди поділяють на такі групи й підгрупи: 1) будівлі – архітектурно-будівельні об'єкти виробничого призначення, 2) споруди – інженерно-будівельні об'єкти, які виконують технічні функції з обслуговування процесу виробництва, 3) передавальні пристрої – для передавання енергії, рідких і газоподібних речовин, 4) машини й обладнання, у т.ч. силові машини й обладнання – об'єкти, призначені для вироблення, перетворення і розподілу енергії, робочі машини й обладнання, що безпосередньо використовуються в технологічному процесі, впливаючи на предмети праці та перетворюючи їх на готову продукцію, вимірювальні й регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання, що використовуються для регулювання виробничих процесів, вимірювання і контролю різних параметрів технологічних процесів, лабораторних досліджень, обчислювальна техніка – засоби автоматизації математичних процесів для спрощення вирішення завдань, транспортні засоби – для перевезення людей і вантажів у межах підприємства і поза ним, 5) інструмент – механізовані й немеханізовані знаряддя ручної праці, що є елементом виробничого процесу і використовуються більше року, 6) виробничий інвентар і приладдя – полегшують виконання виробничих операцій або використовуються для зберігання предметів праці, 7) господарський інвентар – обслуговує процес виробництва і забезпечує нормальні умови праці, 8) робоча і продуктивна худоба, 9) багаторічні насадження, а також капітальні вкладення в орендовані основні фонди, у поліпшення земель та інші основні фонди. Таку класифікацію основних фондів використовують для обліку основних фондів, визначення і планування їх структури, розрахунку норм амортизаційних відрахувань.

Структуру основних фондів визначають як співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх кількості. Вона відображає технічну озброєність підприємства та ефективність капітальних вкладень.

Залежно від характеру участі основних фондів у процесі виробництва розрізняють виробничі й невиробничі основні фонди. До основних невиробничих фондів належать засоби виробництва, які беруть участь у створенні не тільки споживчої вартості продукту, а й його вартості і функціонують у сфері матеріального виробництва.

Структура основних виробничих фондів різних галузей і підприємств залежить від певних факторів, типу виробництва, технологічних особливостей продукції, що виробляється, технічного рівня машин і обладнання та ін. До основних фондів невиробничого призначення належать ті, що не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва (житлові будинки, школи, дитячі садки та ін.).

За ступенем безпосереднього впливу на предмети праці, на виробничу потужність підприємства (об'єднання), галузі, основні виробничі фонди поділяють на активні й пасивні. Активні – безпосередньо впливають на форму і властивості предметів праці, підвищують продуктивність праці, збільшують обсяги випуску продукції (робочі машини й обладнання, силові машини й обладнання та ін.). Пасивні – забезпечують умови нормального функціонування виробництва (будівлі, виробничий і господарський інвентар та ін.). Класифікація основних фондів на активні й пасивні залежить переважно від галузевих особливостей виробництва. На основні фонди припадає найбільша частка вартості основних виробничих фондів. Так, у структурі основних фондів промисловості робочі машини й апарати становлять 20% (втчу машинобудуванні – 41%, у легкій промисловості – 44%). У паливно-енергетичному комплексі – значна частина споруд (35% порівняно з 5-6% в інших галузях), передавальних пристроїв (відповідно 22% і 3-4% ), силового обладнання (відповідно 18% і 2-3%). На вимірювальну й обчислювальну техніку припадає 3% вартості основних виробничих фондів промисловості, на транспортні засоби – відповідно 2% (їх частка значна у сільському, рибному й лісовому господарствах), на інструмент та інвентар – 1% (у галузях приладобудування й радіоелектроніки відсоток значно вищий). Вдосконалення структури основних фондів, збільшення їх активної частини сприяє підвищенню ефективності використання цих фондів.

За станом використання їх поділяють на: 1) ті, що функціонують у виробництві, 2) законсервовані основні фонди, ті, що в ремонті або в оренді, 3) такі, що повинні використовуватися.

За галузевою ознакою основні фонди поділяють згідно з класифікацією галузей народного господарства (фонди промисловості, сільського господарства та ін.), за типами власності – на основні фонди державних підприємств, колективних господарств і приватних підприємств.

За територіальною ознакою розрізняють народногосподарські та регіональні основні фонди (фонди областей, районів).

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.