Класифікація галузей господарювання

Класифікація галузей господарювання – систематизований поділ видів діяльності на відповідні галузі народного господарства. Ці галузі характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного поділу пращ й відіграють специфічну роль у розширеному відтворенні. Класифікація галузей господарювання відображає досягнутий рівень розвитку продуктивних сил і суспільного поділу праці забезпечує узгодженість і порівнюваність різних показників розвитку країни, внаслідок чого створюється можливість для їх аналізу, здійснення перспективних розрахунків по країні загалом і по окремих економічних регіонах, областях і районах зокрема, розрахунку та оцінювання соціально-економічної ефективності господарювання.

Відповідно до логіки історичного розвитку суспільного поділу праці в Україні, народногосподарський комплекс поділяють на сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов'язані зі створенням матеріальних благ у вигляді продуктів, транспортування зберігання, сортування, пакування та здійсненням інших функцій, в яких реалізується продовження виробничого циклу у сфері споживання. До другої – види діяльності, в процесі яких матеріальні блага не створюються У межах кожної з цих сфер виділяють галузі народного господарства. Отже всі види діяльності з виробництва різної продукції й надання послуг у народному господарстві поділяють на відповідні галузі га види виробництва. Кожна з таких галузей характеризується специфічними формами одиничного поділу праці властивими підприємствам лише певної галузі. Об'єкти групування в галузь – підприємства, організації та установи, що перебувають на самостійному балансі, залежно від напряму та характеру їх основної діяльності. Вони можуть належати лише до однієї галузі народного господарства їх підсобно-допоміжні виробництва і підрозділи, що мають самостійну систему обліку й виділені в окремі облікові одиниці, відносять до галузей народного господарства, що відповідають характеру їх діяльності в суспільному поділі праці. Якщо структурні підрозділи підприємств і організацій не мають самостійного балансу, вони належать до основної галузі. На практиці кожну конкретну діяльність відносять до певної галузі відповідно до діючих класифікаторів, розроблених державними органами статистики. Так, за класифікатором, що діяв у 1995, до галузей матеріального виробництва було віднесено промисловість, сільське, лісове і рибне господарство, транспорт і зв'язок, будівництво, торгівлю і громадське харчування, матеріально-технічне постачання і збут заготівлі, інформаційно-обчислювальне обслуговування, операції з нерухомим майном, загальну комерційну діяльність із забезпечення функціонування ринку, геологію і розвідку надр, геодезичну і гідрометеорологічну служби, виробничі види побутового обслуговування населення, інші види діяльності сфери матеріального виробництва. До галузей нематеріального виробництва було віднесено житлово-комунальне господарство, невиробничі види побутового обслуговування, охорону здоров'я, фізичну культуру і соціальне забезпечення, освіту, культуру та мистецтво, науку і наукове обслуговування, фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення, управління, об'єднання громадян.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.