Міжгалузева конкуренція – конкурентна боротьба між товаровиробниками різних галузей промисловості за ринки збуту, сфери вкладання капіталу величину прибутку. З метою отримання найбільшого прибутку підприємці вкладають капітали у найприбутковіші галузі промисловості, що спричиняє переливання капіталу з галузей з низькою нормою прибутку в галузі з вищою і збільшення кількості випущених товарів, що за незмінного попиту призводить до зниження ринкових цін і зменшення норми й маси прибутку. В галузях з низькою нормою прибутку з відпливом капіталів обсяги виробництва товарів зменшуються і за незмінного попиту це спричиняє підвищення ринкових цін на них і зростання прибутків.

Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції – система показників і розрахунків, які характеризують відтворення суспільного продукту за натурально-речовим і вартісним складом загалом у народному господарстві і в окремих галузях, відображають загальноекономічні й міжгалузеві пропорції, складова частина балансу народного господарства. За своїм економічним змістом міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції – це розгорнута схема балансів суспільного продукту й національного доходу, що конкретизує показники відтворення суспільного продукту в галузевому розрізі, синтезуючи в одній таблиці часткові матеріальні баланси.

Міжнародні банківські групування – наймогутніші об'єднання транснаціональних банків розвинутих країн світу. Виникли наприкінці 60-х – на початку 70-х XX ст. До них належать СФЄ, АБЄКОР, „Інтер-Альфа” та ін.

Міжнародні платіжні угоди – це угоди, якими встановлюється порядок здійснення міжнародних, міждержавних розрахунків, а також платежів з торгових і неторгових операцій. Укладаються на дво- та багатосторонній основі.

Міжнародна інфраструктура – сукупність структурних елементів національних господарств і світових інституцій, що забезпечують реалізацію, функціонування та розвиток форм міжнародного співробітництва. Процес поглиблення міжнародного поділу праці сприяє розвитку та удосконаленню елементів світової інфраструктури, які є необхідною умовою ефективного функціонування різних форм економічного співробітництва на інтернаціональному рівні.

Міжнародна економіка – наука, що вив чає економічні відносини між країнами в межах світового господарства, закономірності розвитку основних форм міжнародних економічних відносин, пов'язаних з рухом факторів виробництва, процесами інтернаціоналізації продуктивних сил та особливостей формування й розвитку міжнародної економічної політики держав.

Міжнародна класифікація вартості робочої сили – виділення основних груп елементів витрат на розширене відтворення робочої сили. В західній економічній літературі вартість робочої сили називають вартістю праці, тобто витратами підприємця при використанні найманої праці, її найманні та звільненні. Ці витрати також характеризують як витрати праці, що входять до собівартості продукції.

Міжнародна платіжна угода – це форма угоди, в якій встановлено порядок здійснення міжнародних розрахунків, у т.ч. за торговими і неторговими операціями, на багато- і односторонній основі.

Міжнародний контракт – офіційна угода між сторонами, що перебувають у різних країнах, на поставки товарів і послуг, яка обумовлює права й обов'язки сторін (контрагентів). Якщо контрагенти належать до різних країн, але підприємства розміщені на одній території, контракт не вважається міжнародним. Він вважатиметься таким, якщо укладений між сторонами, які належать до однієї держави, а їхні підприємства розміщені в різних державах.

Міжнародний кооперативний альянс – це міжнародна неурядова організація, яка об’єднує національні й регіональні союзи та федерації споживчих, сільськогосподарських, кредитних та інших кооперативів. Заснована 1895 у Лондоні.