Кооперовані поставки

Кооперовані поставки – це одна з форм виробничих зв’язків між підприємствами, які спільно виробляють певну продукцію. Такі зв’язки зумовлені кооперацією праці й кооперуванням самого виробництва. Суспільне виробництво базується на поділі праці та обміні п результатами. На поверхні економічного життя ці категорії виявляються як спеціалізація та кооперування виробництва, тому кооперовані поставки – це конкретна форма обміну результатами праці між суб’єктами суспільного виробництва.

Загальною тенденцією розвитку продуктивних сил є їх усуспільнення на основі поглиблення суспільного поділу праці та обміну її результатами, отже, поступальний розвиток спеціалізації й кооперовані поставки є загальною закономірністю суспільного виробництва. Рівень їх розвитку може бути показником суспільної організації виробництва та його ефективності.

Швидке зростання спеціалізації виробництва внаслідок безперервного виокремлення у самостійні галузі певної частини готового продукту і стадій технологічного процесу його виготовлення супроводиться безперервним розвитком масштабів кооперованих поставок, які необхідно відрізняти від звичайної торгівлі, наприклад, сировиною, матеріалами тощо.

Кооперовані поставки – це планомірне надходження результатів праці виробника у вигляді напівфабрикатів та комплектуючих до споживача за попередньо укладеним договором між ними. Кооперовані поставки виникають з часу монополізації ринку, з появою найпростіших постачально-збутових об’єднань.

Монополізація виробництва поглиблювала процес кооперування поглинанням малих підприємств, підпорядкуванням їх виробництв монополії й перетворенням їх на окрему виробничу ланку єдиного монополізованого виробництва. Продукція цих ланок спрямовується планомірно організованими потоками – кооперованими поставками на потребу випуску продукції монополії. Розгалуження монополій на дочірні підприємства також сприяло розширенню кооперованих поставок між основним виробництвом га його філіалами. Розвиток державного сектора в економіці підвищив рівень усуспільнення виробництва через посилення державного регулювання взаємозв’язків між виробниками, насамперед розширення кооперованих поставок, що зміцнювало стабільність виробництва, гарантувало безперервність кругообороту капіталу й значне пом’якшення кризових спадів.

У колишній радянській економічній системі внаслідок максимального, значною мірою адміністративного усуспільнення виробництва обмін результатами праці відособлених виробників був зведений до прямого розподілу їх продукції між споживачами через органи Держпостачзбуту. Це перетворило процес кооперування виробництва на державне планування і матеріально-технічне постачання, що мало як позитивні, так і негативні аспекти. Після розпаду СРСР негативні аспекти визначали спад виробництва у колишніх республіках. Так, промисловість України майже на 80% була пов’язана кооперованими поставками з підприємствами за її межами. Розрив цих зв’язків став вагомим чинником економічної кризи.

За територіальною ознакою кооперовані поставки поділяють на внутрірайонні (виробничі зв’язки між підприємствами одного економічного району) і міжрайонні (виробничі зв’язки між підприємствами різних економічних районів). Внутрірайонні кооперовані поставки є одним з основних факторів комплексного розвитку економічних районів, важливою умовою раціоналізації перевезень, кращого використання місцевих ресурсів, виробничих потужностей і робочої сили, а також поліпшення безперебійної роботи підприємств.

За галузевою ознакою кооперовані поставки поділяють на внутрігалузеві та міжгалузеві. Як перші, так і другі здійснюються у трьох видах кооперування:

• агрегатне – головний завод, що випускає складну продукцію, отримує від інших підприємств готові агрегати для комплектування своєї продукції (наприклад, електродвигуни, компресори та ін.;
• подетальне – головний завод отримує від підприємств-суміжників деталі та вузли (наприклад, для авто- і тракторних заводів – поршні, поршневі кільця, карбюратори та ін.);
• технологічне – одне підприємство поставляє іншому певні напівфабрикати чи виконує окремі технологічні операції (наприклад, поставки заводами важкого машинобудування великих поковок і відливок заводам електротехнічної промисловості, поставки пряжі для ткацьких фабрик та ін.).

Поглиблення суспільного поділу праці й науково-технічний прогрес зумовлюють розширення масштабів кооперованих поставок усіх видів, у т.ч. міжнародних. Розвиток подетального й технологічного кооперування сприяє поліпшенню якості виробів, їх здешевленню, що підвищує їхню конкурентоспроможність.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.