Прямі і непряме оподаткування в змішаних економічних системах

Важливе значення для розвитку людського суспільства мають податки. Податкова форма одержавлення ВВП слугує фінансовою основою існування держави, базисом для виконання покладених на неї функцій і засобом згладжування вад ринкового саморегулювання. Як наслідок, носії фіскальної суті перетворилися у вагомий важіль регулювання макро- та мікроекономічних пропорцій. В контексті сказаного особливої актуальності набуває питання теоретико-методологічного обґрунтування концепції податкового регулювання національної економіки, а це потребує вірного розуміння соціально-економічної природи податків, їх видів, змісту та рис.

Питання податків складні та багатогранні, тому серед дослідників немає єдиного підходу до розуміння їх суті. У більшості економічних видань сучасності категорія «податки» трактується як обов’язкові, встановлені державою платежі, що стягуються в установленому законом порядку для формування державних цільових фондів. Визначеність категоріального апарату податку, його теоретична концептуалізація та наукова обґрунтованість є важливою запорукою побудови раціональної податкової системи. У цьому контексті доцільно здійснити комплексне дослідження внутрішніх характеристик і функціонального призначення різних видів оподаткування. В найбільш узагальненому вигляді всі податки можна згрупувати за типовими ознаками, здійснивши їх наукову класифікацію. В економічній теорії найбільш поширеною є класифікація податків за формою на прямі і непрямі (опосередковані).

Прямі податки отримуються з кожного окремо взятого платника безпосередньо при формуванні джерела доходу чи його виплаті. Цей вид податків вважається відносно справедливим, оскільки механізми його нарахування та сплати є прозорими, а об’єкт оподаткування і джерела сплати збігаються. Прямі податки мають незначний вплив на ціни і більш значний на доходи платників, визначаючи тим самим обсяги інвестиційного і споживацького попиту, що сприяє збільшенню можливостей для держави в регулюванні економічних процесів і вирішенні проблем соціальної справедливості. В той же час з фіскальної точки зору прямі податки поступаються непрямим в стабільності надходжень, в рівномірності розподілу надходжень по окремих регіонах, в існуванні більш сприятливих умов щодо ухилення від їх сплати.

Непрямі податки виникли значно пізніше, ніж прямі, але їх роль від цього не зменшується. Частку прямого і непрямого оподаткування уряди держав визначають з огляду на національні особливості побудови податкових систем. Середнє значення по 30 країнах світу, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку демонструє співвідношення 57 і 43% відповідно. До непрямих податків належать універсальні та специфічні акцизи, які включаються в ціни товарів (робіт, послуг) і перекладаються на наступних покупців на кожному етапі товаропросування. Акцизи є ціноутворюючими чинниками, і справляють вагомий вплив на рівень інфляції в країні та регулюють пропорції співвідношення між обсягами споживання і нагромадження.

Як прямі так і непрямі податки мають свої переваги і недоліки. Не зупиняючись на них, лише зазначимо, що ефективність податкової політики і переважання в структурі податкових надходжень тих чи інших платежів визначається рівнем податкової культури. Податкова культура є тим чинником, що визначає масштаби ухилення від сплати та разом з іншими факторами створює сприятливі умови для підвищення ролі прямих чи непрямих податків. Якщо в західних країнах декларування стало невід'ємною складовою громадянського менталітету, а суспільна мораль орієнтована на публічний осуд тих, хто приховує доходи, то в країнах, що розвиваються, культура стосунків ділового світу і громадян із державою ще не набула належного рівня, тому в цих країнах характерне переважання непрямих податків із високою часткою мита й акцизів. Така орієнтація на систему непрямого оподаткування породжує соціальну несправедливість. Певною мірою нейтралізувати цю проблему, на наш розсуд, можна шляхом вилучення з кола оподатковуваних товарів предметів першої необхідності. Але виникає така суперечність: швидкість надходження податків, стабільність і рівномірність забезпечуються саме оподаткуванням товарів широкого вжитку. Тому державі необхідно якнайповніше врахувати інтереси усіх членів суспільства та прийти до компромісного розподілу податкового тягаря.

Джерело: Турянський Ю.І. «Прямі і непряме оподаткування в змішаних економічних системах»