Податковий кодекс – крок до оптимізації оподаткування суб’єктів господарювання

На сучасному етапі економічного розвитку однією з найсуттєвіших і найскладніших проблем економічних відносин є взаємовідносини між платниками податків та державою. Чинна система оподаткування в Україні має низку обґрунтованих недоліків: слабка соціальна спрямованість податку на доходи громадян, зменшений сукупний попит, висока частка податкових надходжень відносно ВВП. А найголовніше – надмірна кількість пільг та постійні зміни податкового законодавства стали на заваді ефективній дієздатності податкової системи.

З метою подолання низки вищевказаних недоліків було розроблено Податковий кодекс України, який набрав чинності 2 грудня 2010 р. Цей законодавчий документ містить у собі велику кількість нововведень, саме тому всю увагу підприємці, науковці, уряд та пересічні громадяни спрямували на вивчення та аналіз кодексу. Відповідно його прийняття – важливий крок до оптимізації податкового законодавства України, але деякі його статті викликають питання та непорозуміння, що й визначає актуальність цього дослідження.

Ухвалення Кодексу дозволило створити прогнозоване і зрозуміле правове поле, а законодавчі зміни не полягають виключно у кодифікації раніше діючих норм – відбулося не лише коригування переліку податків та їх ставок, а й реформування ідеології, пріоритетів діяльності та механізмів реалізації поставлених цілей.

Податкова реформа стала результатом конструктивного діалогу. Зменшення кількості існуючих в Україні загальнодержавних податків (з 29 до 18) та місцевих (з 14 до 5), зниження ставки податку на прибуток до 18% у 2014 році (2011 р. – 23%, 2012 р. – 21%, 2013 р. – 19%) та податку на додану вартість до 17% у 2015 році, радикальна зміна базових положень спрощеної системи оподаткування – усе це дало відповідний мультиплікативний ефект у динаміці надходжень до бюджетів.

Віддаючи належне високій якості та фаховості розробленого Податкового Кодексу України й науково-практичного коментаря до нього, варто відзначити значні текстові обсяги Кодексу. На наше переконання, нормативну-правову базу потрібно було максимально зменшити й спростити, а лише потім поступово ускладнювати. Поряд з цим залишається дискусійним питання дотримання балансу принципів стабільності та гнучкості податкового законодавства, особливо в умовах проведення державної антициклічної політики. Висуваються альтернативні тези як про необхідність у введенні 5-річного мораторію на зміни до Податкового кодексу України, так і про започаткування процесу його тривалого еволюційного розвитку відповідно до поточних викликів.

Узагальнюючи зазначене вище, приходимо до висновку, що для оптимізації оподаткування суб’єктів господарювання доцільно:

• Зменшити податок на прибуток підприємств. На думку деяких експертів, зрівняння ставки податку підприємств зі ставкою податку на доходи фізичних осіб зменшить стимули до мінімізації та ухиляння від сплати податків, стимулюватиме розвиток підприємництва.
• Зменшити ставку ПДВ. Це розширюватиме базу оподаткування за умови скасування всіх пільг.
• Зменшити кількість податків та спростити алгоритм їх нарахування.
• Удосконалити Податковий кодекс шляхом унеможливлення подвійного трактування деяких норм податкового законодавства. Це допоможе вирішити проблему непрозорої та заплутаної нормативно-правової бази оподаткування.

Подальше реформування податкової системи дасть змогу: створити раціональну податкову систему з вищим ступенем цілісності, нейтральності, справедливості, передбачуваності, відповідності вимогам податкового законодавства ЄС; забезпечити ефективніше поєднання фіскальної і регулятивної функцій; створити рівні конкурентні умови для провадження суб’єктами господарювання ефективної діяльності, незалежно від місця їх знаходження, виду діяльності та організаційно-правової форми; зміцнити позиції України в міжнародній конкуренції за мобільні чинники виробництва; закласти основи інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.

Джерело: Полушин І.В. «Податковий кодекс – крок до оптимізації оподаткування суб’єктів господарювання»