Напрями досягнення конкурентних переваг підприємства
В умовах формування ринкової економіки, що передбачає самостійність підприємств у питаннях виробничо-господарської діяльності, для більшості з них актуальною стає проблема забезпечення конкурентних переваг. А тому, сьогодні найважливіша проблема будь-якого підприємства, що прагне забезпечити успіх на ринку – це проблема його виживання i забезпечення безупинного розвитку.
Ефективне вирішення цієї проблеми, для керівників підприємства, полягає у створенні й реалізації конкурентних переваг, що в значній мipі можуть бути досягнуті на основі науково розробленої стратегії розвитку суб’єкту господарювання. Отже, як зазначає Н. Тарнавська, стратегія є об'єктивною засадою для формування відповідей на такі важливі для підприємства питання:
- в якій галузі або на яких ринках повинне функціонувати підприємство;
- як розподілити найефективніше обмежені ресурси;
- як вести конкурентну боротьбу.
На сучасному етапі вагомий внесок щодо розробки теоретико-методологічних засад формування та реалізації конкурентних стратегій підприємства здійснили як вітчизняні та зарубіжні науковці, а саме: Т. Адаєва, Л. Балабанова, Б. Іванов Р. Єршова, Ф. Котлер, Г. Кизим, О. Кузьмін, І. Кузнецова, Лепейко, Портер, Н. Тарнавська, К. Прахалад, Р. Фатхутдінов, З. Шершньова, М. Хамел, О. Ястремська, Ю. Іванов та інші. Кожен з науковців пропонує власне розуміння процесу формування конкурентної стратегії, вибору оптимальної стратегічної альтернативи, акцентуючи увагу на тому чи іншому етапі розробки стратегії та напрямів досягнення конкурентних переваг.
Однак й дотепер, найбільш складним у теорії і практиці менеджменту є визначення сутності та механізмів конкурентоспроможності підприємства, а отже формування конкурентних переваг підприємства. Це питання можливо вирішити на основі визначення характеру конкурентної переваги або ключових факторів успіху. Як зазначає З. Шершньова, ключові фактори успіху (конкурентні переваги) – це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями, наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості, або швидкого обороту капіталу, а також одним підприємством газузі над іншими.
Конкурентні переваги доцільно будувати на основі стратегічного аналізу ланцюга створення цінностей. В роботі «Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов», М. Портер, через «ланцюжок цінностей», намагається пояснити механізм досягнення конкурентноі переваги. Конкурентна перевага досягається виходячи з того, як фірма організовує та виконує окремі види своєї діяльності, за допомогою яких вона створює певні цінності для своїх клієнтів. Кінцева цінність, створена фірмою визначається тим, скільки клієнти згодні заплатити за товари та послуги, що пропонуються фірмою.
Відтак, виявивши i оцінивши основних конкурентів, керівництво підприємства повинно розробити конкурентні стратегії, за допомогою яких воно зможе отримати та угримувати конкурентну перевагу, запропонувавши товари вищої споживчої цінності. С. Клименко наголошує, що для підприємства необхідним є формування «стратегічного набору», шо відбиває специфику функціонування та розвитку суб'екта, рівень його претендування на місце i роль у зовнішньому середовищі.
Для того, щоб знайти потенційні джерела конкурентних переваг, необхідно в першу чергу описати структуру ланцюга створення вартості підприєства , яке конкурує в певній галузі.
Таким чином, аналіз ланцюга цінності насамперед допомагає чітко визначити, де в цьому ланцюгу може бути збільшена цінність для виробника або знижена собівартість виробу (послуги). В умовах зростання конкуренції практичний інтерес з боку комерційних організацій до конкурентних стратегій посилюється, тому проблеми, пов'язані з формуванням кокурентних переваг є украй важливими та актуальними.
Вищезазначене дозволяє визначити наступне, що при впровадженні ефективної конкурентної стратегії керівництво підприємства повинно враховувати комплексне системне використання внутрішніх потенційних можливостей щодо створення конкурентних переваг, що забезпечить адекватну реакцію на зміни факторів зовнішнього середовища та буде сприяти сталому розвитку підприємства у визначеному стратегічному періоді.
Джерело: Кравченко В.О., Руденко Д.М. «Напрями досягнення конкурентних переваг підприємства»