Джерела і форми прояву економічної небезпеки
Економічна небезпека для суб'єкта господарчої діяльності має різноманітні форми прояву, які можна класифікувати у наступні групи:
1. Втрати статусу та організаційної структури.
2. Втрати ресурсів, як джерел доходів.
3. Втрати доходів в натуральній і вартісній формах.
4. Втрати нематеріальних активів та іміджу.
Відомо, що найбільш простою формою спричинення втрат суб'єктам господарювання є позбавлення їх доходів в натуральній, або вартісній формах. Більш радикальною формою економічних втрат є втрата ресурсів, які, в свою чергу, служать джерелами доходів. Якщо втрата доходів може бути компенсована за допомогою економічних ресурсів наступною діяльністю, то втрата ресурсів взагалі позбавляє можливості отримувати доходи в майбутньому. Втрата нематеріальних активів та іміджу може супроводжуватись втратою доходів незалежно від наявності ресурсів, та перешкоди набування останніх. Але найбільш небезпечного втратою для фірми є руйнація її організаційної структури і статусу, що означає припинення існування як суб'єкта господарювання.
Усі джерела, що можуть породжувати загрози і небезпеку економічних втрат можна класифікувати згідно з передумовами життєдіяльності людини на природні, антропогенні та антропогенно-природні.
Природні джерела небезпеки економічних втрат можуть руйнувати продуктивні сили суспільства і виробничий потенціал його первинних господарчих ланок внаслідок землетрусів, повені, грози, епідемії тощо. Їх особливою ознакою є нецілеспрямований характер.
Антропогенні джерела небезпеки мають соціальну природу у загальному сенсі цього поняття. Небезпека може надходити від техніки, технологій, економічної, правової, політичної діяльності людини тощо. Характерною особливістю цієї групи джерел небезпеки є цілеспрямований характер у більшості випадків прояв.
Власне економічні джерела небезпеки пов'язані з прийняттям неефективних управлінських рішень, які не враховують інтересів суб'єкта економічної діяльності, не мають відповідного підґрунтя ефективності. Окрім цього, що є найбільш небезпечним, економічні рішення можуть прийматися в інтересах вузького кола юридичних та фізичних осіб і завдавати суттєвих втрат суспільству в цілому та окремим громадянам.
Іншою стороною власне економічних джерел небезпеки є правові. Вони виявляються в порушенні права суб'єкта господарювання на економічну діяльність з боку інших суб'єктів суспільства, в тому числі і державних структур. Це порушення права може бути наслідком неузгодженості окремих правових актів – законів, підзаконних нормативних актів тощо. Другою складовою, найбільш вагомою, є правопорушення і злочини, що спрямовані проти власності та економічної діяльності суб'єкта господарювання з боку інших суб'єктів.
Політичні колізії – війни, революції, заколоти, страйки, терористичні і диверсійні акти, використання політичних важелів в економічній боротьбі в окремих країнах також складають дуже велику небезпеку для суб'єктів господарювання. Внаслідок визначених дій руйнуються продуктивні сили, виробничий потенціал, обмежується економічна діяльність і формуються інші умови, що призводить до реальних економічних втрат суб'єктів господарювання. Масштабність негативного впливу визначених політичних джерел економічної небезпеки не менша, ніж природних і власне економічних.
Значну небезпеку економічних втрат для суб'єктів господарювання мають соціальні (у вузькому сенсі слова) джерела внаслідок руйнації правових і моральних норм суспільного життя, етики бізнесу. Варто підкреслити, що визначені суспільні джерела економічної небезпеки суб'єктивні і на відміну від об'єктивних мають, здебільшого, цілеспрямований характер.
Антропогенно-природні джерела економічної небезпеки є наслідком зміни і руйнації у процесі господарчої діяльності людини навколишнього середовища і ноосфери у цілому. Конкретною формою прояву цих небезпек є техногенні та екологічні катастрофи, частота яких в останній час підвищилась. У своїй більшості, як і природні джерела, антропогенно-природні не мають цілеспрямованого характеру.
Техногенна небезпека є наслідком негативного впливу технічного розвитку суспільства на природу і саме суспільство. Наприклад, руйнація озонового прошарку в стратосфері супроводжується підвищенням ультрафіолетового вмісту сонячного випромінювання, що негативно впливає на біологічну складову відтворювального процесу і понижує його ефективність. Техногенні катастрофи (наприклад, на ЧАЕС) завдають великих втрат як природі, так і суспільству. В цілому, техногенний розвиток суспільства сьогодні створює небезпеку глобального масштабу – небезпеку руйнації ноосфери.