Економічна безпека як одна з складових національної безпеки держави
Сучасний стан суспільного розвитку набуває досить суперечливого характеру. Поруч із масштабними досягненнями в усіх сферах суспільства виникають різноманітні конфлікти, результати людської діяльності заходять у протиріччя з навколишнім середовищем, часто ставлять під загрозу добробут і навіть життя людей. За цих умов кожна держава в ім’я існування, самозбереження та прогресу вирішує питання національної безпеки.
Термін «національна безпека» вперше був використаний Президентом США Теодором Рузвельтом у 1904 році, коли він обґрунтовував військову акцію в зоні майбутнього Панамського каналу інтересами національної безпеки країни.
Національна безпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, людства в цілому від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Національна безпека це комплексне поняття та система до якої входять економічна, військова, екологічна, політична, інформаційна та інші види безпеки як підсистеми.
Прийнятим у червні 2003 р. Законом України «Про основи національної безпеки України» серед основних напрямів державної політики з питань національної безпеки в економічній сфері визначено:
- забезпечення умов для сталого економічного зростання та підви-щення конкурентоспроможності національної економіки;
- прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів;
- удосконалення антимонопольної політики;
- подолання «тінізації» економіки через реформування податкової, системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення підпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси;
- забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внут-рішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фінансового ринку;
- проведення виваженої політики внутрішніх та зовнішніх запозичень;
- захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту – поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;
- посилення участі України у міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях.
При розгляді терміну «економічна безпека» насамперед логічно відштовхуватися від сутності поняття «безпека». Під «безпекою», як вже підкреслювалося, розуміють стан об’єкту, систему його зв’язків, з точки зору здатності до виживання і розвитку в умовах внутрішніх і зовнішніх загроз. Отже, тут чітко простежується зв’язок «інтереси – загрози»
Сам термін «економічна безпека» в літературі трактується по різному. Одні автори вважають що «економічна безпека» – це насамперед «стан економічної системи» – інші «сукупність умов і чинників».
Таким чином, економічна безпека – це такий стан і ступінь захищеності економічної системи на основі її стійкості і розвитку в умовах протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам, який дозволяє реалізувати визначені інтереси держави, організації та особи. У зв’язку з цим виокремлюють економічну безпеку держави, економічну безпеку підприємства, як одиниці господарювання, й економічну безпеку особи.
Складовими економічної безпеки України за трактуванням Міністерства економіки є: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека.
Отже, сутність економічної безпеки полягає в спроможності держави створювати необхідні матеріальні передумови для всебічного розвитку суспільства, виступати самостійним і рівноправним суб’єктом системи мікрогосподарських зв’язків. Найважливішим фактором економічної безпеки, який впливає на всю систему національної безпеки, є відповідність системи економічних, виробничих відносин потребам виробництва і економічного розвитку країни. Це, так би мовити, фактор фундаментального, базисного рівня. Без нього не діють усі інші, як, наприклад, наявність сировинних ресурсів, розвиток інфраструктури, кваліфікація робочої сили, рівень розвитку науки і технологій тощо.
Джерело: Долинюк Л.Т. «Економічна безпека як одна з складових національної безпеки держави»