Геополітичні чинники становлення національної економіки України

Геополітичні чинники становлення національної економіки України – соціально-економічний і природний потенціал, географічне і політичне положення, зовнішні обставини й умови, які визначають розвиток і місце України в світі та в регіоні. Україна займає вигідне геополітичне положення. Площа її території – 603,7 тис. кв. км, кількість населення – майже 50 млн. осіб, його щільність – 83 особи на кв. км. В Українській державі є всі умови для функціонування народногосподарського комплексу, розвитку соціальної сфери, науки, освіти, культури, оборони та національної безпеки. Маючи вихід до Чорного моря, а через нього до Світового океану, Україна забезпечує собі вільний доступ до будь-якого куточка світу. Оптимальним є також співвідношення її морських і сухопутних кордонів (1*3), що вигідно як для оборони національної території, так і для зв'язків з іншими державами. Майже 65% території країни займають родючі чорноземи (третина світових запасів). Це той капітал, який повинен приносити постійні дивіденди, основа національної економіки.

Надра України багаті на поклади кам'яного й бурого вугілля, метану, залізної, марганцевої та нікелевої руд, урану, золота, калійних солей, граніту. Деякі площі перспективні щодо покладів нафти і природного газу, адже територія України в геологічному відношенні більш-менш добре вивчена лише на 30%. Сприятливі для життя, господарювання і міжнародного співробітництва її помірно-континентальний та субтропічний клімат, природні умови. Геополітичне значення має також трудовий потенціал країни. Рівню розвинутих країн світу відповідає чимало новітніх технологій, зокрема, у космічній техніці й ракетобудуванні, літакобудуванні, синтезі нових матеріалів, електрозварюванні тощо. Водночас у 90-ті XX ст. помітним було відставання України від розвинутих держав світу за науковим, освітнім, техніко-технологічним потенціалом та ін. Для виходу з кризи бракувало раціонального курсу соціально-економічної політики, високопрофесійних політиків, управлінців, організаторів виробництва та міжнародного співробітництва Розрізняють три рівні геополітичного положення макро-, мезо- і мікрогеополітичний. Макрогеополітичний рівень полягає у рівні міждержавних відносин і віддаленості від основних світових центрів економічної сили, якими є США, Європейський Союз, Японія, Китай, Росія. Значна віддаленість України, зокрема від США, зменшують їх значення як важливого економічного, політичного й військового партнера, гаранта незалежності, безпеки і територіальної цілісності, що відповідає також національним інтересам і безпеці США. Важливим геополітичним і господарським партнером України є ЄС. Сприяють становленню її національної економіки передусім ФРН, Італія, Австрія, Великобританія, Голландія, скандинавські держави. Важливу роль у цих процесах відіграє Китай, співробітництво з яким швидко розвивається на взаємовигідних умовах. Лише за органічного входження до світового співтовариства незалежних держав можлива трансформація тоталітарного суспільства у демократичне, командно-адміністративної економіки – в соціальне орієнтовану ринкову економіку. Розвиток і піднесення економіки пов'язані з повноцінною участю в міжнародному поділі праці, з умілим та ефективним використанням геополітичного положення і параметрів державної території. Відмовившись від імперських зазіхань, Росія могла б стати важливим чинником і стратегічним партнером у формуванні народногосподарського комплексу України. Мезогеополітичний рівень полягає у відносинах з безпосередніми сусідами, державами регіону, використанні власної території, повітряного простору, морських вод для розвитку економічних зв'язків зі своїми партнерами. Україна, знаходячись у центрі Європи, займає дуже вигідне геополітичне й економіко-географічне положення. Через її територію пролягають найважливіші торговельні шляхи. Особливо важливим є приєднання України до Європейської мережі трансєвропейських транспортних коридорів – залізничних та шосейних магістралей широтної протяжності від Ліссабона до Москви, Кавказу і Центральної Азії. Разом з Польщею Україна приступила до створення меридіонального транспортного коридору Одеса–Гданськ (залізнична та шосейна траси, нафтопровід Одеса–Броди–Полоцьк–Гданськ), який удвічі коротший від коридору Санкт-Петербург–Новоросійськ. За сучасних інтенсивних зв'язків між державами територію України оминути просто неможливо. Лише орендна плата за використання її портів, терміналів, трубопроводів, залізниць і шосейних доріг, повітряного простору та аеродромів, радіорелейних ліній зв'язку може дати десятки мільярдів доларів США прибутку, покрити не менше половини витрат за імпорт енергоносіїв. Україна зможе переробляти значну частину сировини на своїх підприємствах. Продукція нафтопереробки, наприклад, у три рази дорожча від сирої нафти, а потужність переробних гігантів, які простоюють, дорівнювала у другій половині 90-х 65 млн. т. на рік. Мікрогеополітичний рівень полягає у можливостях різнобічної співпраці прикордонних регіонів України з прилеглими територіями сусідніх країн (які ще тепер або в недалекому минулому були заселені етнічними українцями), формування в них вільних економічних зон у межах єврорегіонів або на засадах двостороннього співробітництва.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.