Номінальна відсоткова ставка

Номінальна відсоткова ставка – ціна, яку сплачує позичальник кредиторові за надані в його користування кошти і яка виражається в незмінних грошових одиницях або з поправкою на індекс інфляції її величина, як грошовий вираз частини наданої у кредит номінальної вартості, фіксується в кредитному договорі та сплачується позичальником із поверненням позички за поточним курсом грошової одиниці. За відсутності інфляції відсоткова номінальна ставка не відповідає реальній. Але у разі інтенсивного інфляційного процесу можливі періоди значного стрибкоподібного зростання цін, що значно випереджають величину номінальної ставки. Тоді застосування відсотковій номінальній ставці знецінює інвестиції, а фактичні доходи власників від зберігання грошових коштів, а їх розміщення в інвестиціях мають від'ємний результат. Такими, скажімо, були для банківської системи України наслідки гіперінфляції у 1992-93. Вони ж визначали гальмування розвитку банківської системи в 1994-98, хоча відсоткова ставка вже встановилася на рівні позитивної, тобто перевищувала, з другого кварталу 1994 індекс інфляції.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.