Надійність продукції

Надійність продукції – це економічна категорія, яка визначає суттєву, обумовлену сукупність корисних властивостей товару. Надійність продукції передбачає передусім конкурентоспроможність, забезпечення належної ефективності в роботі, високу якість виробу для задоволення соціально-етичних потреб споживача.

Надійність продукції – це комплексна властивість техніко-технологічного об’єкта (машин, приладів, обладнання, продуктів харчування та ін.) виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої основні експлуатаційні характеристики у визначених параметрах. Надійність продукції характеризується такими показниками, як безвідмовність у роботі, витривалість, технічний ресурс, термін роботи, ремонтопридатність, здатність до зберігання у заданих умовах та ін.

Надійність продукції – це результат НТР і бурхливого розвитку НТП, конкурентної боротьби і, отже, є новим підходом до ціноутворення на внутрішньому і зовнішньому ринках. У вітчизняній економічній літературі надійність продукції характеризується як один із важливих показників якості продукції.

Надійність продукції – це нова економічна категорія, яка набуває суспільної значимості, економічної самостійності. Якість і надійність продукції мають спільні риси:

• стимулюють збут товару, мотивують його придбання для задоволення потреб споживача в цьому товарі краще, ніж інші аналогічні товари (ціна, витрати, параметри роботи, довговічність, безпека та ін.),
• орієнтуються в кінцевому підсумку не на задоволення потреб споживача, а на вигоду, на реалізацію товару,
• подовжують життєвий цикл товару (зародження, зростання виробництва, зрілість, спад виробництва),
• забезпечують стабільну вигоду для товаровиробника, що виявляється в упевненості й довірі покупця до товарної марки (наприклад, до японських автомобілів «Тойота», «Хонда», американських – «Форд», німецьких – «Мерседес»).

Водночас між надійністю продукції та якістю існують такі відмінності:

• надійність продукції не повинна викликати у споживача жодного сумніву, в той час як якість товару в багатьох випадках компрометує себе, викликає негативні психологічні емоції покупця,
• продавці товарів з маркою надійності використовують нецінову конкуренцію, зокрема присвоюють виробу відповідну товарну марку, завдяки чому відбувається індивідуалізація товару, широка самореклама, що стимулює збут, існує пряма і зворотна інформація про товар між виробником і споживачем,
• зростання кількості освічених людей, вищий інтелектуальний рівень населення потребують виробництва, використання і споживання надійної продукції, підвищується відповідальність і вимогливість до товаровиробників,
• у деяких розвинутих країнах світу, зокрема у США, споживачі більше купують товарів «магазинних марок» і менше – «загальнонаціональних марок», оскільки перші належать до категорії надійної продукції,
• надійність продукції передбачає гарантування споживачам охорони довкілля, високоякісні товари цього не гарантують.

Промисловість, виробляючи високоякісні товари, майже завжди заподіює збитки довкіллю (відходи хімічних і ядерних виробництв, вміст хімічних забруднювачів у ґрунті га продуктах харчування, пакувальні матеріали із пластмас, що не піддаються біохімічному розкладу). Сучасний етап розвитку погребує нових агрегатів, машин тощо з маркою надійної продукції, які б працювали за технологією рециркуляції вихідних матеріалів. У світі здійснюється пошук альтернативних способів виробництва и пакування товарів без збитків для довкілля з маркою надійної продукції. Жорстка вимога безпеки виробництва нешкідливих товарів у таких галузях, як харчова і автомобільна промисловість, виробництво одягу та електропобутових приладів, медикаментів і косметичних товарів, будівництво. Отже, високоякісні товари повинні характеризуватися найвищою категорією – надійність.

На початку XXI ст. в Україні ця категорія ще не увійшла до економічної і маркетингової термінології. Вперше надійність продукції як економічний інструмент почали використовувати японські менеджери з метою завоювання споживачів, згодом – США га інші розвинуті країни Європи, Азії.

Рушійною силою переходу виробництва на випуск товарів з такою маркою є конкурентна боротьба за ринки збуту. Надійність продукції у високорозвинутих країнах – складова концепції одночасного розвитку маркетингу, який передбачає вдосконалення виробництва і товару, інтенсифікацію соціально-етичного маркетингу, що означає збалансованість трьох факторів прибутків фірми, задоволення потреб споживача та інтересів суспільства. Імідж будь-якого виробництва залежить від спроможності задовольнити зростаючі потреби споживачів. Надійність машин, обладнання, апаратури дає змогу економити величезні матеріальні, трудові ресурси, значні грошові кошти.

В Україні, як і в колишньому СРСР, товарне виробництво не набуло такого ступеня розвитку, щоб надійність продукції та якість стали вирішальним його критерієм (винятком була лише продукція ВПК). Якісні показники продукції, що виробляється, характеризуються сортністю. Але у багатьох випадках сорти продукції (вищий –3-й) не відповідали ні технічним, ні економічним вимогам, параметрам і стандартам якості, тому товари не були конкурентоспроможними, нерідко не користувалися попитом. Причиною цього була монополія державних підприємств. Виробництво існувало заради виробництва, а не споживання. Споживач за командно-адміністративної системи перебував на задньому плані. В умовах регульованого ринкового господарювання має втілюватися у життя принцип «Любіть клієнта, а не товар». За влучним висловом американського економіста Ф. Котлера, надійність продукції – наше майбутнє.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.