Лізинговий контракт

Лізинговий контракт – контракт, укладений лізингодавцем і лізингоотримувачем про надання в оренду різних елементів основного капіталу на певний термін на умовах повернення, платності та ін.

У лізинговому контракті зазначають назву фірми-постачальника, місце поставки, об’єкт лізингу, характер його використання (інтенсивність експлуатації, продукція, що виробляється, та ін.), можливість наступного продажу орендованого майна за певну плату з урахуванням раніше виплачених сум. Переуступка прав, обов’язків третій особі, що виникають з умов лізингового контракту, дозволяється лише на підставі письмової згоди лізингодавця або без згоди користувача, але за попереднього повідомлення його про це. З цією метою лізингоотримувач надає йому необхідні дані про третю особу за встановленою лізингодавцем формою і в обумовлені терміни.

Лізинговий контракт набирає чинності з дати введення обладнання як об’єкта угоди в експлуатацію і діє впродовж передбаченого лізинговим контрактом терміну.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.