Валютні умови контракту

Валютні умови контракту – умови, які узгоджують експортери та імпортери при укладанні зовнішньоекономічних контрактів. Валютні умови контракту містять: 1) валюту ціни контракту, 2) валюту, в якій здійснюватимуться розрахунки між партнерами, 3) курс перерахунку валюти ціни на валюту платежу (якщо вони не збігаються), 4) застереження, що захищають кожного з партнерів від валютних ризиків (через несприятливі зміни валютних курсів або зниження купівельної спроможності окремих валют), 5) умови розрахунків (готівковий платіж або кредит) 6) форму розрахунків (інкасо, переказ, акредитив тощо), 7) засоби платежу (векселі, чеки та ін.). Валютою ціни контракту переважно обирають найстабільнішу на час укладання угоди валюту або валютний “кошик”.

При торгівлі з країною розрахунки з якою здійснюються за клірингом, валюта ціни збігається з валютою клірингу. Якщо валюта платежу та валюта ціни не збігаються, при визначенні курсу розрахунків встановлюють дату перерахунку валютний ринок, курси якого беруться за основу, середній курс між курсами продавця і а покупця. При виборі умов розрахунку враховують країну-контрагента та товар, ринкову кон’юнктуру, наявність міжурядових та міжнародних угод, які регламентують фінансові й валютні традиції у сфері розрахунків та ін. У контрактах з фірмами та організаціями західних країн валютою ціни звичайно є кілька валют розвинутих країн світу. При розрахунках у вільно конвертованій валюті з партнерами з цих країн використовують їх національні валюти або повністю конвертовану валюту третьої країни. Правильне визначення валютних умов контракту забезпечує своєчасне і в повному обсязі отримання платежу. Дуже важливо при укладанні контракту передбачити захисні заходи для мінімізації валютних ризиків.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.