Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі

Особи, засуджені до позбавлення або обмеження волі, відбувають покарання в арештних домах, кримінально-виконавчих установах, спеціальних виховних установах (виховні колонії). Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (виправні колонії). У свою чергу виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього та максимального рівня безпеки (ст. 11 КВК).

Нагляд прокурора за додержанням законності в цих установах здійснюється шляхом: а) періодичних планових перевірок; б) перевірок за скаргами, заявами, інформацією засобів масової інформації та інших джерел про факти порушень закону або надзвичайні події.

Відповідно до наказу Генерального прокурора № 8 гн від 23 квітня 2004 р. у цих установах повинні проводитися комплексна та цільова перевірки додержання законів один раз на півріччя. Готуючись до перевірки, прокурор складає її план, який затверджується керівником, визначає, яких спеціалістів необхідно залучити до перевірки (працівника КРУ, інженера з техніки безпеки чи працівника санепідемслужби), та її термін. Прибувши з метою перевірки до установи, прокурор повинен зустрітися з керівником або особою, яка тимчасово виконує його обов’язки.

Керівник установи – це начальник колонії, який очолює адміністрацію виправно-трудової установи та несе відповідальність за виконання завдань, визначених кримінально-виконавчим законодавством України. У начальника прокурор з’ясовує загальні питання, які стосуються стану законності в установі, у тому числі й такі:

1. кількість засуджених і додержання встановлених норм житлової площі;
2. стан злочинності та дисциплінарної практики серед засуджених;
3. кількість осіб, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, приміщеннях камерного типу (ПКТ), у карцерах;
4. працевлаштування засуджених, виконання промислових показників;
5. кількість осіб, які користуються правом безконвойного пересування, а також тих, які працюють за межами охоронюваної зони;
6. випадки застосування щодо засуджених зброї, гамівних сорочок, наручників і гумових кийків.

Перед початком комплексної перевірки необхідно ознайомитися з актами інспекторських перевірок, які проводилися працівниками Державного департаменту України з питань виконання покарань в області, у черговій частині з журналом обліку та реєстрації злочинів і пригод, де фіксуються всі позаштатні ситуації та випадки порушень закону в колонії. Крім цього, необхідно перевірити виконання адміністрацією колонії пропозицій прокурора за попередньою перевіркою. Після проведення цих заходів прокурор здійснює обхід усіх житлових, комунально-побутових і виробничих приміщень установи.

Обхід території проводиться в обов’язковому порядку з участю начальника колонії та медичного працівника, які під час обходу відповідають на запитання, що виникають у прокурора. У процесі обходу житлових приміщень прокурор звертає увагу на умови проживання засуджених: забезпеченість нормою жилої площі на одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою трьох квадратних метрів, у виховних колоніях і виправних колоніях, призначених для тримання жінок, -чотирьох квадратних метрів, у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі – п’яти квадратних метрів (ст. 115 КВК). Перевіряє забезпечення індивідуальними спальними місцями, постільною білизною, одягом, взуттям, при цьому звертає увагу на санітарний стан житлових приміщень. При відвідуванні їдальні та кухні з’ясовує, як забезпечуються засуджені харчуванням. Установлює, коли останній раз визначалася калорійність їжі, перевіряє якість її шляхом безпосередньої проби. Він також звертає увагу на санітарний стан цих приміщень.

У ході перевірки медичної частини з’ясовує обґрунтованість поміщення до стаціонару хворих, порядок зберігання медпрепаратів, які належать до наркотичної групи, як виконується примусове лікування засуджених від наркоманії та алкоголізму, чи не допущено звільнення осіб від примусового лікування без винесення судом рішень про його припинення, та інші питання.

У крамниці прокурор цікавиться асортиментом продуктів харчування та предметів першої потреби, канцелярського приладдя, розпорядком роботи крамниці, забезпеченням безпеки роботи продавця.

Під час обходу прокурор з’ясовує в засуджених, хто бажає прибути до нього на прийом з особистих питань, записує їх прізвища та призначає місце і час прийому. Крім того, фіксує наявність скарг на умови та режим тримання. Якщо виникають запитання, прокурор їх вирішує на місці, а за наявності заяв чи скарг, які потребують перевірки, пропонує викласти їх письмово на його ім’я і вирішує їх особисто або під своїм контролем. При обході та перевірці прокурору допомагають спеціалісти, яких він залучає.

Прокурор обов’язково повинен відвідати дисциплінарний ізолятор, приміщення камерного типу, карцер і перевірити законність перебування там засуджених. У виробничих приміщеннях прокурор звертає увагу на умови праці засуджених, охорону праці, техніку безпеки, санітарний стан та Інші моменти, які він перевіряє за допомогою фахівців, залучених до перевірки. Після обходу житлових, комунально-побутових І виробничих приміщень та особистого прийому засуджених прокурор ознайомлюється з особовими справами засуджених і перевіряє додержання законності в діяльності адміністрації.

Під час комплексної перевірки, яку прокурор повинен проводити один раз на півріччя, обов’язково з’ясовується комплекс питань.

Законність тримання засуджених в установах виконання покарань (УВП), обґрунтованість засудження і позбавлення чи обмеження волі, законність та своєчасність звільнення засуджених після відбуття строку покарання на підставі акта про помилування й амністію.

Ця перевірка здійснюється за особовими справами засуджених, де зазначено підстави для відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Такими підставами є вирок суду, який набрав чинності, ухвала суду про зміну умовного засудження або виправних робіт на позбавлення волі. При перевірці особових справ осіб, які звільнилися з УВП, прокурор звертає увагу на законність і обґрунтованість їх звільнення шляхом звірення вироку (ухвали) суду та інших документів з даними про звільнення. Крім цього, прокурор перевіряє законність переведення засуджених з однієї колонії до іншої. Стаття 93 КВК України визначає, що засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колони, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його постійного місця проживання до засудження. Переведення з однієї колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню в цій колонії. Тому прокурору необхідно з’ясувати, чи були для цього законні підстави (конфліктна ситуація, хвороба, виробнича необхідність та ін.).

Забезпечення охорони та режиму тримання засуджених згідно з вимогами закову. Перевіряючи додержання вимог норм КВК України, які регламентують забезпечення охорони та режим тримання засуджених, прокурор звертає увагу на виконання вимог ст. 102 КВК України. При цьому він перевіряє:

• стан охорони, ізоляції засуджених і нагляд за їх поведінкою;
• законність надання засудженим права на короткочасні виїзди за межі місця позбавлення волі (ст. 111 КВК);
• законність надання засудженим права на отримання посилок, передач, бандеролей, грошових переказів, на користування крамницею, надання побачень з родичами й іншими особами, телефонних розмов (ст. 108, ПО, 112, 114 КВК);
• законність накладення на засуджених стягнень, своєчасність виявлення та ізоляції злісних порушників режиму (ст. 133, 134 КВК);
• законність і обґрунтованість застосування до засуджених зброї, наручників, гамівної сорочки і гумового кийка (ст. 106 КВК).

Стан боротьби зі злочинами н іншими порушеннями режиму. Перевіряючи стан боротьби зі злочинами й іншими правопорушеннями, прокурор перш за все звертає увагу на виконання вимог ст. 97 КПК, яка регламентує порядок прийняття і розгляд заяв і повідомлень про злочини. З цією метою він ознайомлюється з матеріалами відомчих розслідувань, які проводилися у звязку з вчиненням засудженими злочинів, вивчає кожну кримінальну справу, яка перебуває в провадженні органів дізнання. Крім того, перевіряє:

• журнал обліку злочинів і надзвичайних подій, який знаходиться в черговій частині;
• журнал обліку відмовлених у порушенні кримінальних справ, який знаходиться в оперативному відділі, і журнал одержання тілесних ушкоджень, що ведеться медичною частиною.

Поряд із цим, прокурор ознайомлюється зі статистичними даними про кількість вилучених спиртних напоїв, наркотичних речовин, колючо-ріжучих предметів, грошей, валюти й Іншого, а також із заходами дисциплінарного реагування на ці факти. Особливу увагу слід приділяти вивченню особових справ засуджених, які злісно порушують режим тримання, неодноразово поміщалися до дисциплінарного ізолятора, переводилися до приміщень камерного типу (одиночних камер), до карцеру, які самовільно залишали місце обмеження волі, ухиляються від роботи, систематично порушують режим; установленню фактів приховування злочинів, передбачених ст.ст. 390, 391 КК (ухилення від відбування покарання, злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи).

Перевіряючи додержання законності при прийнятті рішень за матеріалами службових перевірок фактів заборонених стосунків особового складу УВП із засудженими та їх родичами, прокурор звертає увагу на повноту перевірки, у тому числі чи з’ясовувалися при цьому питання щодо отримання такими працівниками будь-яких благ, пільг, переваг. Оцінюючи законність прийнятих рішень за цими матеріалами, він визначає наявність у діях указаних осіб ознак, що підпадають під вимоги Закону України "Про боротьбу з корупцією". У разі виявлення подібних фактів прокурор оформляє протоколи про корупційні дії за умови, що не пройшли терміни, передбачені законом, направляє їх до суду.

Додержання адміністрацією установ виконання покарань (УВП) вимог закову про матеріально-побутове забезпечення осіб, засуджених до позбавлення чи обмеження воді. Додержання законів, які регламентують медичне обслуговування та матеріально-побутове забезпечення, прокурор перевіряє під час обходу цих об’єктів. Доцільно, щоб така перевірка проводилася за участі відповідних спеціалістів. При цьому слід мати на увазі, що питання про медичне обслуговування та матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі регулюються ст.ст. 63, 64 КВК, а засуджених до позбавлення волі – ст.ст. 115, 116 КВК України. Здійснюючи перевірку, необхідно керуватися вимогами, які регламентуються нормами Кримінально-виконавчого кодексу України.

Додержання законів про працю. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження (п. 1. ст. 56 КВК). Засуджені до обмеження волі залучаються до праці зазвичай на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою (п. 1 ст. 60 КВК). Робота засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи та переведення на Іншу роботу.

Засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, визначених адміністраціями виправних колоній (ст. 118 КВК).

Додержання закону про залучення засуджених до праці. Перевірку додержання закону про залучення до праці необхідно починати з витребування статистичних даних про трудове використання засуджених. При цьому з’ясовується, чи всім працездатним надано роботу, якщо ні, то з якої причини та які заходи вживаються адміністрацією для усунення причин, у тому числі для пошуку нових замовлень.

Згідно зі ст. 61 КВК адміністрація виправного центру веде облік засуджених до обмеження волі, організовує їх трудове влаштування, забезпечує додержання умов праці. Стаття 62 КВК передбачає, що власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити їх залучення до суспільно корисної праці з урахуванням стану здоров’я та, за можливості, спеціальності, організувати первинну професійну підготовку та створити необхідні побутові умови. Власнику, де працюють засуджені, забороняється звільняти їх з роботи, крім випадків: а) звільнення від відбування покарання на підставах, передбачених КК України; б) переведення засудженого на роботу на інше підприємство, в установу чи організацію або до іншого виправного центру; в) набрання законної сили вироком суду, за яким особа, щодо відбуває покарання у вигляді обмеження волі, засуджена до позбавлення волі; г) неможливість виконання даної роботи за станом здоров’я.

Засуджені до позбавлення волі, як правило, залучаються до праці на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови їх охорони та ізоляції. Засудженим чоловікам віком понад 60 років, жінкам – понад 55 років, інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їх бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії.

Ураховуючи ці обставини, зазначені в нормах КВК, прокурор зобов’язаний перевіряти, як вони додержуються, а також як засуджені виконують норми виробітку.

Додержання правових норм, які регулюють робочий час, час відпочинку, охорону праці и техніку безпеки. Вимоги про умови праці для засуджених до обмеження чи позбавлення волі (статті 60, 119 КВК) чітко визначено законодавством. Прокурор перевіряє додержання цих норм при обході виробничих об’єктів, де він з’ясовує, яка тривалість робочого дня, чи надається відпочинок, безкоштовний спецодяг, спецприладдя (окуляри, рукавиці й інше). З метою підвищення якості перевірки цих питань бажано залучати необхідних спеціалістів.

Перевіряючи додержання законів про охорону праці й техніки безпеки, прокурор ознайомлюється з документацією про нещасні випадки, їх службове розслідування, своєчасність І правильність оформлення актів і вжиті заходи щодо усунення причин та умов нещасних випадків. Особливу увагу приділяє праці засуджених, щоб вона була організована з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, установлених законодавством про працю.

Законність оплати праці засуджених і проведення відрахувань Із заробітку. Праця засуджених до обмеження чи позбавлення волі регулюється законодавством про працю, їх праця оплачується відповідно до її кількості та якості. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній, виправного центру, прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством (ст. 118 КВК).

Засудженим до обмеження волі незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менше 75% загальної суми заробітку (п. 4. ст. 60 КВК). Засудженим до позбавлення волі, які виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають порушень режиму, зараховується незалежно від усіх підрахунків 15% на особовий рахунок, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад 60 років, жінок – понад 55 років, інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, – не менш як 50 % нарахованого їм місячного заробітку. Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховуються незалежно від усіх відрахувань не менш як 75 % нарахованого їм місячного заробітку (ст. 120 КВК). Поряд із цим, особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування (ст. 121 КВК).

У бухгалтерії перевіряється законність розрахунків за роботу з засудженими, своєчасність і правильність нарахування на основні рахунки заробітку, законність проведених відрахувань. При цьому слід мати на увазі, що відрахування з заробітку витрат на утримання засудженого проводиться після відрахування прибуткового податку й аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами провадяться в порядку, встановленому законом. Щодо засуджених, які злісно ухиляються від роботи, вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, утримується з їхніх особових рахунків. У разі відсутності у засудженого коштів на особовому рахунку виправна колонія має право пред’явити йому позов через суд (п. З ст. 121 КВК).

Матеріальні збитки, заподіяні державі засудженими під час відбування покарання, стягуються з їхнього заробітку за постановою начальника колонії, яка оголошується засудженому під розписку (ст. 137 КВК). Прокурор перевіряє матеріали, за якими винесено відповідну постанову, з’ясовує, чи встановлено розмір збитків, обставини, за яких їх було завдано, і ступінь вини засудженого в заподіянні збитків, наявність письмового пояснення винного, чи оголошено постанову засудженому під розписку. Поряд Із цим, перевіряє, чи є такі особи, які не відшкодували збитків і звільнились з УВП, чи зверталась адміністрація установи до суду щодо стягнення з них збитків у встановленому законом порядку.

Додержання вимог закону про проведення виховної роботи, організацію загальноосвітнього І професійно-технічного навчання. Виховна робота, яка проводиться з засудженими до обмеження чи позбавлення волі, регламентується Кримінально-виконавчим кодексом України. У ст. 65 КВК закріплені вимоги до адміністрації виправного центру, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів про проведення соціально-виховної роботи з особами, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі. Питання проведення виховної роботи з особами, засудженими до позбавлення волі, містяться в ряді статей (123-137 КВК). Усе це вимагає від прокурора перевірки додержання вимог закону про проведення виховної роботи в місцях відбування покарання. Прокурор ознайомлюється з планами роботи заступника начальника установи з соціальної роботи та їх виконанням, а також перевіряє додержання законів у роботі начальників загонів. При цьому необхідно звертати увагу на об’єктивність складання характеристик на засуджених, чи відповідають вони матеріалам особових справ.

Розпорядком дня колоній можуть передбачатися виховні заходи, участь у яких для засуджених є обов’язковою (ст. 123 КВК). На виконання цих вимог закону прокурору слід також звертати увагу під час перевірки. Статтею 124 КВК визначено основні форми та методи соціально-виховної роботи з засудженими до позбавлення волі, тому прокурору необхідно з’ясувати, які форми й методи застосовуються і якими є результати цієї роботи.

Значну увагу треба приділяти питанням загальноосвітнього і професійного навчання засуджених, особливо виконанню Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", у тому числі питанням доступності та безоплатності здобуття повної загальної середньої освіти, а також Закону України "Про професійно-технічну освіту" (ст.ст. 125, 126 КВК).

Перевіряючи виконання законодавства, що регламентує виховну роботу, прокурор ознайомлюється з діяльністю самодіяльних організацій засуджених (ст.ст. 66, 127 КВК) і роботою, яка проводиться представниками релігійних організацій (ст. 128 КВК).

Оцінюючи стан законності, у тому числі додержання вимог закону про проведення виховної роботи, прокурор повинен перевіряти й аналізувати законність застосування заходів заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження чи позбавлення волі (ст.ст. 67-70, 130-135 КВК).

Додержання законів про відшкодувавши збитків, завданих злочинами. Особи, які відбувають покарання, зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані злочинами. Відрахування за виконавчими листами та іншими законодавчими документами провадяться в порядку, встановленому законом (ст. 121 КВК). При перевірці прокурор з’ясовує, чи на всіх засуджених, які зобов’язані відшкодовувати збитки, надійшли виконавчі листи. З цією метою він у спецвідділі установи перевіряє особові справи засуджених за господарські Й економічні злочини, злочини проти власності, у сфері господарської діяльності й інші та звіряє з журналом обліку виконавчих листів, який веде бухгалтерія.

Нагляд за законністю утримань із заробітку засуджених у рахунок відшкодування матеріальних збитків передбачає перевірку своєчасності проведення стягнень, їх повноти та правильності. Якщо встановлюється, що стягнення не проводиться, необхідно з’ясувати причини. Якщо причиною є неналежне працевлаштування засудженого, прокурор повинен зажадати від адміністрації усунення цієї причини. Крім утримання відрахувань із заробітку, збитки можуть погашатися на письмове прохання засуджених з інших сум особового рахунку, у тому числі з тих, які надійшли поштовим переказом.

Прокурору доцільно перевірити додержання законності при відшкодуванні збитків за декількома виконавчими провадженнями.

Додержання законності при звільненні засуджених. Перевірка виконання законів, що регламентують звільнення засуджених, проводиться прокурором з урахуванням усіх норм, які визначають не лише звільнення, але Й надання допомоги в трудовому й побутовому влаштуванні, установлення адміністративного нагляду, порядок дострокового звільнення та ін. Прокурор зобов’язаний перевірити, як виконуються вимоги законів, що визначають підстави звільнення від відбування покарання (ст. 152 КВК), час звільнення і проведення розрахунків зі звільненими особами (ст. 153 КВК), надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні (ст. 156 КВК), а також допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання (ст. 157 КВК). Крім цього, прокурор з’ясовує, чи своєчасно адміністрація виявляє осіб, які після звільнення підлягають адміністративному нагляду, чи виконуються вимоги Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" і чи своєчасно направляються рішення суду до органів внутрішніх справ для виконання (ст.ст. 158, 159 КВК).

Порядок дострокового звільнення від відбування покарання визначається ст. 154 КВК і перевіряється прокурором з урахуванням вимог, передбачених цією нормою, а також нормами Кримінального кодексу України (розділ XII КК).

Додержання законодавства про пожежну безпеку в охорону навколишнього природного середовища. При проведенні перевірки прокурор звертає увагу на додержання законодавства, що регламентує пожежну безпеку. Здійснюючи обхід, він перевіряє наявність протипожежних засобів (щити, металеві крюки, лопати, відра, пісок, пожежні рукави, водяні помпи та ін.), а також визначає наявність відповідальних осіб за протипожежний стан в установі, додержання вимог Закону України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 р. Перевіряючи додержання законодавства в установах виконання покарання, прокурор обов’язково повинен звертати увагу на виконання вимог законів, які регламентують охорону навколишнього природного середовища. У тому числі він з’ясовує питання з забезпечення екологічної безпеки при господарській діяльності, додержання лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів від промислової, сільськогосподарської та інших видів діяльності. При цьому перевіряється використання за призначенням коштів, виділених на охорону природного середовища та виконання завдань щодо охорони навколишнього середовища, наявність екологічного паспорта установи. Прокурор також звертає увагу на санітарний стан житлової, промислової зон і території, яка прилягає до охоронюваної зони установи.

Законність розгляду та вирішення заяв, звернень і скарг ув’язнених. Робота з заявами, зверненнями та скаргами регламентується Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р. Перевірку питань, передбачених законом, доцільно починати з прийому засуджених з особистих питань, під час якого з’ясувати, чи зверталися вони з цими питаннями до представників адміністрації і до кого конкретно, які було прийнято рішення за зверненнями. Після цього в канцелярії установи ознайомитися з порядком обліку, реєстрації, зберігання заяв і скарг, строки та якість їх вирішення, а також повідомлення авторів про результати їх розгляду.

Крім цього, перевірити наявність графіків прийому керівництвом установи, начальниками частин і служб засуджених і громадян з особистих питань, з’ясувати, яких вжито заходів щодо задоволення законних прохань. Своєчасність давання відповідей засудженим, крім книги реєстрації, перевіряється також за особовими справами заявників, оскільки ці відповіді повідомляються під розписку і долучаються до їх особових справ.

Перевіряючи законність розгляду заяв і скарг, необхідно звернути увагу на статистичні дані про цю роботу, на її аналіз, ужиття заходів щодо усунення порушень закону. Прийом засуджених до арешту, обмеження або позбавлення волі необхідно проводити щомісяця (п. 7.2 наказу №8гн).

Законність наказів і розпоряджень адміністрації УВП. З самого початку перевірки прокурору доцільно ознайомитися з наказами, розпорядженнями й іншими актами адміністрації установи. Це дає йому краще уявлення про стан законності в уставові. Перевіряючи накази і розпорядження, необхідно оцінити їх відповідність закону. Прокурор має право припинити виконання наказів, які суперечать закону щодо режиму й умов тримання засуджених. Під час перевірки прокурор повинен негайно відреагувати на виявлені порушення закону: дати керівництву установи усні чи письмові вказівки, приписи, подання, протести. Він вимагає від адміністрації усунення причин і умов, які сприяють порушенням, уживає заходів щодо поновлення конституційних прав І свобод осіб, позбавлених волі. Про результати перевірки прокурор інформує особовий склад установи.

Таким чином, прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі охоплює значний обсяг питань, які перевіряються. Така перевірка, з огляду на її обсяг і строки проведення не рідше одного разу на півріччя, буде результативною за умови участі в ній спеціалістів.

Джерело – глава з підручника:

Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.