Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні покарань, непов’язаних з позбавленням волі

Нагляд за законністю виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, має певні специфічні особливості прокурорської діяльності. Вони характеризуються сукупністю даних, які свідчать про виконання адміністраціями установ і органів своїх обов’язків дотримання порядку й умов виконання покарань, законності застосування заходів реагування стосовно засуджених, які порушують установлений порядок або ухиляються від відбуття покарання.

До покарань, непов’язаних з позбавленням волі, відповідно до ст. 51 КК України відносяться: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна. Такий перелік покарань, непов’язаних з позбавленням волі, зумовив створення широкого кола органів і установ, які їх виконують. Цими обставинами визначається специфіка роботи прокурора на окремих напрямках нагляду за додержанням заковів при виконанні покарань, непов’язаних з позбавленням волі.

Аналіз норм Кримінально-виконавчого кодексу України, які регламентують виконання покарань, непов’язаних з позбавленням волі (ст.ст. 26-49), свідчить, що такі покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські та виправні роботи, виконує і контролює кримінально-виконавча інспекція, яка, крім цього, здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням, а також звільнених від відбуття покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 13 КВК). Покарання у вигляді штрафу, конфіскації майна виконуються Державною виконавчою службою. Покарання у вигляді позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, а також службових обмежень для військовослужбовців виконують відповідні органи чи посадові особи, які присвоїли їм ці звання, ранги, чини, кваліфікаційний клас, а також командири військових частин. Додержання законів у діяльності цих органів і установ здійснюють міські, районні, міжрайонні та військові прокурори гарнізонів.

Згідно з наказом Генерального прокурора України № 8 гн від 23 квітня 2004 р. комплексні перевірки додержання законів при виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, здійснюються: у діяльності кримінально-виконавчих інспекцій – щокварталу; у відділах Державної виконавчої служби – один раз на півріччя. Крім цього, з урахуванням стану законності проводяться також цільові перевірки з найбільш актуальних питань, шр вимагають негайного вирішення.

Готуючись до перевірки додержання законності в діяльності кримінально-виконавчих інспекцій (КВІ), прокурор повинен скласти план перевірки, у якому передбачає питання, що підлягають вивченню.

Перевірка додержання законів при виконанні покарань у вигляді виправних робіт. Покарання у вигляді виправних робіт відбувається на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого (ст. 41 КВК). Перевіряючи додержання законів при виконанні покарань, необхідно звертати увагу на обгрунтованість перебування засуджених даної категорії на обліку в кримінально-виконавчій інспекції (КВІ).

Відповідно до ст. 57 КК України покарання у вигляді виправних робіт установлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого провадиться відрахування в дохід держави в розмірі, установленому вироком суду, у межах від 10 % до 20 %.

Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок, жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних і до осіб, які не досягли шістнадцяти років, та тих, які досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Перевірка додержання законів при виконанні цього виду покарань передбачає, що прокурор повинен звернути увагу також на своєчасне направлення судом копії вироку до виконання. Згідно зі ст. 404 КПК вирок, що набрав законної сили, звертається судом до виконання не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанцій. Стаття 41 КВК визначає, що вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення Його до виконання.

Ураховуючи вказані вимоги законів, прокурор з’ясовує своєчасність звернення вироків до виконання. Крім цього, він з’ясовує кількість працюючих засуджених і на яких підприємствах вони працюють, хто не працевлаштований і з яких причин, скільки засуджених, які вчинили нові злочини, а також притягнених до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за ухилення від покарання.

З’ясувавши ці обставини про виконання покарань, прокурор звертається до документації, що характеризує порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених, а також обчислення строків покарань. Він вивчає журнал обліку засуджених до виправних робіт і справи засуджених, які перебувають на обліку, архівні справи осіб, знятих з обліку, і картотеку на засуджених. В обліковій картці, заведеній на кожного засудженого, зазначаються дані про місце його роботи, кількість робочих днів за графіком і фактично відпрацьованих, розмір зарплати та дані про відрахування із заробітку й утримання з нього за вироком суду, кількість прогулів та ін. Вивчення цієї документації дає підстави прокурору зробити висновки про те, як працюють засуджені, як виконують власники підприємств, установ, організацій, де вони працюють, вимоги ст. 44 КВК. Одержані дані дозволяють зробити висновок І про те, як кримінально-виконавча інспекція контролює виконання покарань у вигляді виправних робіт, чи вона підтримує зв’язки з органами внутрішніх справ, які згідно зі ст. 41 КВК проводять індивідуально-профілактичну роботу з засудженими за місцем їх проживання. З метою більш повної та результативної перевірки додержання вимог законодавства, у тому числі Кримінально-виконавчого кодексу, прокурору доцільно ознайомитися з Інструкцією "Про порядок виконання кримінального покарання у вигляді виправних робіт", затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та МВС України № 3/4 від З січня 2002 р.

Прокурору необхідно перевіряти виконання вимог ст. 46 КВК, яка регламентує заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених. При цьому особливу увагу слід приділяти заходам стосовно осіб, які ухиляються від відбуття покарання, а також на яких оголошено розшук. Поряд із цим, прокурор перевіряє законність звільнення від відбування покарання (ст. 42 КВК) і обчислення строку покарання у вигляді виправних робіт (ст. 43 КВК).

Перевірка додержання законів при виконанні покарання у вигляді громадських робіт. До громадських робіт відносяться роботи, виконувані засудженими у вільний від роботи чи навчання час безоплатно. Вид робіт визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і тривають не більше чотирьох годин на день (ст. 56 КК). Контроль за їх виконанням здійснює кримінально-виконавча інспекція, а проведення індивідуально-профілатичної роботи за місцем проживання засудженого покладається на органи внутрішніх справ (ст. 36 КВК).

Перевіряючи додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції, прокурор звертає увагу на обґрунтованість перебування засуджених на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, з’ясовує строки направлення вироків для виконання, установлені ст. 36 КВК. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання. Перевіряючи додержання законів при виконанні цього виду покарань, прокурор вивчає відбуття покарання і ставлення засуджених до праці, у тому числі на період щорічної відпустки за основним місцем роботи, обчислення строку покарання, протягом якого він повинен працювати у визначеному місці роботи (ст. 38 КВК).

Значну увагу слід приділяти виконанню обов’язків власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженого ними органу за місцем відбування покарання (ст. 39 КВК). Прокурор також перевіряє додержання законів, які регламентують відповідальність засуджених за порушення порядку та умов відбування покарання, а також за порушення громадського порядку. При цьому звертається увага на законність реагування працівників кримінально-виконавчої інспекції на порушення з боку засуджених (ст. 40 КВК).

Перевірка додержання законів при виконанні покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначено як основне покарання на строк від двох до пяти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років (ст. 55 КВК).

Виконання цього покарання як основного покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання – на органи внутрішніх справ (п. 1 ст. 30 КВК). У разі, якщо покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначено як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, під час відбування основного покарання його виконання покладається на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону (ч. 2 ст. 30 КВК). Це означає, що адміністрація даних установ і органів не може використовувати таких засуджених на роботах, виконання яких їм заборонено згідно з вироком.

Перевіряючи додержання законів при виконанні кримінально-виконавчою інспекцією покарань у вигляді позбавлення права обіймати посаду або займатися певною діяльністю, прокурор має враховувати, що фактичне виконання цього покарання покладається на адміністрацію підприємства, установи, організації, де працює засуджений. Тому до завдань прокурорського нагляду входить:

• перевірка додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції та органів внутрішніх справ при поставленні на облік засуджених, своєчасності направлення копій вироку суду адміністрації підприємств, організацій та установ, де вони працюють, а також органу, правомочному анулювати дозвіл на зайняття певним видом діяльності;
• перевірка своєчасності виконання вироку суду власником підприємства, організації, установи, де працюють засуджені, та стану контролю за його виконанням кримінально-виконавчою Інспекцією (ст. 32 КВК);
• перевірка заходів, які б не дозволили засудженому займати аналогічні посади під час заміни місця роботи;
• перевірка організації виховної роботи з засудженими, яку повинні проводити кримінально-виконавча інспекція та органи міліції;
• перевірка заходів реагування стосовно тих засуджених, які ухиляються від відбування покарання, а також тих власників підприємств, установ, організацій, які не виконують вирок суду щодо засудженої особи (ст.ст. 34, 35 КВК);
• перевірка виконання вироку суду органами, які мають право анулювати дозвіл на зайняття певним видом діяльності (ст. 33 КВК).

Поряд із цим, прокурору доцільно перевірити правильність виконання даного виду покарання безпосередньо на підприємстві й у разі невиконання адміністрацією підприємства вироку суду вжити відповідних заходів реагування. При відвідуванні підприємства, установи, організації прокурор також перевіряє законність внесення запису до трудових книжок, тобто виконання вимог ст. 32 КВК.

Перевіряючи додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання даного виду покарання, прокурор ознайомлюється з даними, які свідчать про вжиття заходів щодо припинення порушень вимог вироку, а також про розшук засуджених, місце знаходження яких невідоме, у тому числі про оголошення в розшук у зв’язку з ухиленням від покарання (ст. 35 КВК). Перед перевіркою додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції прокурору доцільно ознайомитися з Інструкцією "Про порядок виконання кримінального покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю", затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та МВС України № 3/4 від 3 січня 2002 р.

Джерело – глава з підручника:

Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.