Сутність і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства
У діяльності органів прокуратури особливе місце займає нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Таке становище зумовлено тим, що органи дізнання та досудового слідства, розслідуючи та розкриваючи злочини, вимушені обмежувати конституційні права й свободи громадян у кримінальному процесі, уживати заходів процесуального примусу. Такі обставини істотно впливають на інтереси й права громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Незважаючи на те, що законодавством, особливо Кримінально-процесуальним кодексом, чітко і докладно регламентується діяльність органів дізнання і досудового слідства при проведенні слідчих дій, у їх практичній діяльності мають місце порушення прав і свобод громадян. Ці та інші обставини вимагають від органів прокуратури активно проводити наглядову діяльність, чітко і в повному обсязі виконувати завдання з виявлення, усунення і попередження порушень закону при провадженні дізнання і досудового слідства.
Особливу увагу треба приділяти законності при порушенні кримінальних справ і їх розслідуванні.
Завдання прокурорського нагляду в досудовій стадії реалізується в декількох взаємопов’язаних напрямках. По-перше, відповідно до ст. 25 КПК України завданням прокурорського нагляду є своєчасне вжиття передбачених законом заходів до усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. По-друге, це вжиття заходів до виконання органами дізнання і досудового слідства вимог ст. 22 КПК про всебічне, повне й об’єктивне дослідження обставин справи й інших приписів закону, спрямованих на здійснення завдань кримінального судочинства, що визначені ст. 2 КПК України. Обидва ці напрямки наглядової діяльності прокуратури покликані забезпечити законність у досудових стадіях кримінального процесу.
Водночас слід підкреслити, що в першому випадку мова йде про своєчасне усунення виявлених прокурором порушень закону, а в другому – про діяльність прокурора, спрямовану на їх попередження. Усе це дає підстави зробити висновок, що під прокурорським наглядом за додержанням законів міськрайорганами, які проводять дізнання та досудове слідство, розуміється діяльність міських І районних прокурорів, їх заступників і помічників у досудових стадіях кримінального процесу в межах їх компетенції та з використанням наданих їм повноважень із забезпечення режиму законності при розслідуванні злочинів.
Закон України "Про прокуратуру" (ст. 29) визначив предмет нагляду – додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, а також завдання нагляду. До предмета нагляду входять:
- додержання прав та свобод людини і громадянина;
- додержання визначеного порядку розгляду заяв і повідомлень про вчинення або підготовку злочинів;
- порядок проведення розслідування;
- законність рішень, які приймають органи дізнання і досудового слідства.
Завдання прокурорського нагляду конкретизовані в законі. Нагляд повинен сприяти:
- розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;
- виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;
- запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;
- охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;
- здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.
Здійснюючи нагляд за додержанням законності при проведенні розслідування, прокурор повинен, з урахуванням завдань нагляду, чітко конкретизувати предмет нагляду, виділяючи як об’єкти нагляду окремі, найбільш істотні елементи цієї діяльності. При їх визначенні необхідно враховувати перш за все важливість охоронюваних законом прав і законних інтересів особи. З цих позицій нагляд значною мірою стосується і законних інтересів учасників процесу при: 1) вирішенні питання про порушення кримінальної справи; 2) затриманні; 3) узятті під варту; 4) притягненні до кримінальної відповідальності; 5) забезпеченні повноти, об’єктивності та всебічності розслідування; 6) вирішенні справи по суті. Практика свідчить, що працівники органів дізнання і досудового слідства найбільш часто порушують вимоги закону при вирішенні цих питань.
Для здійснення завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства прокурор наділений важливими повноваженнями владно-розпорядчого характеру, які чітко регламентовано ст. 227 Кримінально-процесуального кодексу України. Повноваження прокурора – це не тільки його права, але й обов’язки: виявивши порушення закону, він зобов’язаний реалізувати свої права з їх усунення, поновити порушені права та притягти у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Це один із принципів організації та діяльності прокуратури, передбачений Законом України "Про прокуратуру" (п. 4 ст. 6 Закону). При цьому слід зазначити, що конкретні заходи реагування прокурор вибирає особисто, ураховуючи ситуацію.
Повноваження прокурора в досудових стадіях кримінального процесу прийнято розглядати стосовно до мети наглядової діяльності, яка визначається Законом України "Про прокуратуру" і Кримінально-процесуальним кодексом України. Мета прокурорської діяльності – це попередження, виявлення, усунення порушень закону та поновлення порушених прав.
Виконуючи свої повноваження зі здійснення нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор може реально попередити порушення закону. Так, особисто беручи участь у проведенні слідчих дій, він звертає увагу на дотримання вимог КПК України. Крім того, він попереджає порушення, коли відповідно до закону вирішує питання про видачу санкції на проведення визначених слідчих дій. Наприклад, має санкціонуватися проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади, згода на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й ін. Значну роль у попередженні порушень закону відіграють письмові вказівки прокурора при розслідуванні злочину, зокрема про кваліфікацію злочину, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, закриття кримінальної справи та інші.
У здійсненні прокуратурою нагляду за виконанням законів із боку органів дізнання і досудового слідства важливою є правильна організація роботи щодо своєчасного виявлення порушень, які допускаються при розслідуванні. Прокурор має широкі повноваження, і це дозволяє йому застосовувати різні методи виявлення порушень закону при провадженні дізнання і досудового слідства: 1) ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи; 2) участь прокурора в провадженні дізнання І досудового слідства; 3) розгляд скарг на дії слідчого та органу дізнання; 4) доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання щодо проведення перевірок у підвідомчих їм підрозділах; 5) участь прокурора в розгляді кримінальної справи в суді; 6) узагальнення даних нагляду за розслідуванням кримінальних справ.
Доцільно проаналізувати кожен метод окремо, щоб мати уявлення про його застосування.
1. Ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи:
а) безпосередня перевірка і вивчення матеріалів справи. Прокурор на підставі п. 1 ст. 227 КПК має право витребувати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали про вчинені злочини. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи прокурор вивчає показання свідків, потерпілого, обвинуваченого, висновки експертизи й інші докази, робить висновок про повноту, всебічність розслідування, законність постанов, що виносить слідчий, додержання процесуальних норм;
б) заслуховування доповіді особи, яка проводить розслідування, про його хід, тактику й перспективу. Під час доповіді прокурор може ознайомитися безпосередньо зі справою або з окремими її документами;
в) ознайомлення з наглядовим провадженням у справі. У наглядовому провадженні наявні копії основних процесуальних документів: постанови про порушення кримінальної справи, про пред’явлення обвинувачення, про запобіжний захід; копії вказівок прокурора в справі й інші документи. Ознайомлення з матеріалами наглядового провадження дає прокурору можливість простежити за строками розслідування справи, пред’явлення обвинувачення, виконання окремих слідчих дій та ін,, що може допомогти виявити порушення закону.
2. Участь прокурора в провадженні дізнання та досудового слідства. Участь прокурора в розслідуванні злочинів у практичній діяльності застосовується часто. При цьому необхідно виділити декілька способів такої участі:
а) присутність прокурора при виконанні слідчим окремих важливих слідчих дій: огляді місця події, допиті свідків, потерпілого, обвинуваченого Й інших. Однак активної участі у виконанні цих слідчих дій він не бере, а наглядає за тим, щоб слідчий точно дотримувався норм кримінально-процесуального закону. При цьому своїми порадами він може допомогти слідчому правильно виконати слідчі дії, визначити їх послідовність та ін.;
б) активна участь прокурора в проведенні слідчим окремих слідчих дій. Він ставить питання особам, яких допитують, пред’являє речові докази, документи, бере участь у проведенні інших слідчих дій. Щоб участь прокурора була ефективною, він повинен підготуватися до цих дій, ретельно вивчити матеріали кримінальної справи, знати нормативну базу: кримінальний і кримінально-процесуальний закони, криміналістику, рекомендації Пленуму Верховного Суду Україні тощо.
Активна участь у проведенні слідчим слідчих дій дає можливість прокурору більш повно ознайомлюватися зі станом розслідування кримінальної справи, попереджувати, виявляти порушення закону, ефективно здійснювати нагляд за додержанням законів органами, що проводять дізнання та досудове слідство;
в) самостійне проведення прокурором окремих слідчих дій у справах, що перебувають у провадженні слідчого.
Такі випадки виникають, коли прокурор має інформацію про порушення закону або є сумніви у правильності проведення тих чи інших слідчих дій. Інколи постає необхідність у подібних діях, коли обвинувачений, потерпілий або свідок з різних причин відмовляються давати показання, коли прокурор вирішує питання про згоду на обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й ін. Практика свідчить, що активна участь прокурора в розслідуванні злочинів допомагає слідчим якісно розслідувати кримінальні справи, значно зменшити порушення закону.
3. Розгляд скарг на дії слідчого та органу дізнання.
Порядок розгляду скарг на дії слідчого й органу дізнання регламентовано Кримінально-процесуальним кодексом України та наказами Генерального прокурора України. Так, ст. ПО КПК України передбачає порядок оскарження дій і постанов органів дізнання, а ст.ст. 215, 234, 235 КПК – оскарження дій слідчого. Крім норм Кримінально-процесуального кодексу України, питання розгляду скарг на дії слідчого й органів дізнання регламентуються Наказом Генерального прокурора України № 4/ Ігн від 20 квітня 2004 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство та Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора № 5 гн від 9 квітня 2004 р.
Скарги на дії слідчого можуть бути подані як через слідчого, так і безпосередньо прокурору. Прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов’язаний вирішити ії та про результати повідомити скаржника.
Скаргу та копію повідомлення про результати її розв’язання долучають до справи. Відмова в задоволенні скарги повинна бути мотивована (ст. 235 КПК.). Усі заяви щодо фальсифікації матеріалів дослідчої перевірки або кримінальної справи, застосування погроз, фізичного насильства, інших незаконних методів дізнання та досудового слідства необхідно перевіряти з прийняттям рішення в порядку ст. 97 КПК. Матеріали про відмову в порушенні справи з відповідною постановою долучати до кримінальних справ (п. 13.1 наказу № 4/1).
Рішення прокурора за скаргою може бути оскаржене вищому прокуророві, а у випадках, передбачених законом, – в суд. Перевіряючи скаргу, прокурор ознайомлюється з матеріалами кримінальної справи, опитує скаржника й інших осіб, вимагає пояснення у працівників органів дізнання і слідчих, а за необхідності проводить окремі слідчі дії. Під час перевірки скарги прокурор може виявити порушення закону, які допустили органи дізнання або слідчі. При цьому прокурор зобов’язаний ужити заходів щодо усунення порушень закону і повідомити заявника.
4. Доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання щодо проведення перевірок у підвідомчих їм підрозділах. Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право в необхідних випадках доручити керівникам органів досудового слідства, дізнання проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою виявлення й усунення порушень закону. Такі вимоги прокурора є обов’язковими для виконання керівниками цих органів (ст. 8 Закону "Про прокуратуру").
За виявленими порушеннями керівники органів досудового слідства і дізнання повинні вжити заходів реагування, про що повідомляється прокурор. У разі необхідності він може витребувати матеріали перевірки для ознайомлення й оцінки вжитих заходів реагування. Проте необхідно мати на увазі, що вимоги прокурора про проведення перевірок не повинні перетворюватися на систему, він не повинен перекладати свої функції на керівників піднаглядних органів. Прокурор зобов’язаний сам систематично перевіряти додержання законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство. Доручати проведення перевірок керівникам піднаглядних органів доцільно в тих випадках, коли прокурор має дані про поширеність порушень у цих органах.
Таким чином, використовуючи своє право, прокурор за допомогою керівників піднаглядних органів уживає заходів до виявлення та усунення порушень закону.
5. Участь прокурора в розгляді кримінальних справ у суді. Вимоги закону зобов’язують прокурора брати участь у судовому засіданні при розгляді всіх кримінальних справ, крім справ приватного обвинувачення (ст. 264 КПК). Така участь дає можливість прокурору виявити порушення законів під час проведення досудового слідства. Незважаючи на те, що кримінальна справа перебуває за межами прокурорського нагляду, факти порушень закону під час досудового слідства повинні виявлятися, і за ними вживатися заходи реагування.
Судовий розгляд кримінальної справи найбільш чітко виявляє якість досудового слідства і прокурорського нагляду за його законністю, його помилки, недоліки та порушення в роботі органів дізнання, слідчого, прокурора. Прокурор, державний обвинувач повинен уміло використовувати такі дані, щоб уникнути їх повторення в подальшій роботі при розслідуванні злочинів. Державний обвинувач фіксує виявлені недоліки та порушення в довідці про результати розгляду кримінальної справи судом і доповідає прокурору.
Прокурор, залежно від характеру недоліків і порушень, приймає рішення про акти реагування та відповідальність посадових осіб. Незважаючи на те, що недоліки та порушення виявляються після закінчення досудового слідства, а також судового розгляду кримінальної справи, прокурор зобов’язаний реагувати на них.
6. Узагальнення даних нагляду за розслідуванням кримінальних справ. Узагальнювати й аналізувати стан прокурорського нагляду за законністю розслідування кримінальних справ прокурор повинен за звітні періоди. Доцільно при цьому проводити узагальнення за окремими категоріями розслідуваних справ. При цьому можуть виявлятися типові помилки та порушення законів, що допускаються при розслідуванні, а також недоліки прокурорського нагляду. Виявлені порушення та помилки прокурор може відобразити в актах реагування: підготувати подання, обговорити на оперативних і координаційних нарадах, на семінарських заняттях. Необхідно систематично узагальнювати найбільш актуальні питання стану прокурорського нагляду за додержанням законності органів дізнання і досудового слідства, уживати заходів щодо підвищення ефективності наглядової діяльності (п. 20.7 наказу № 4/1).
Таким чином, прокурор використовує дані узагальнення для попередження подібних порушень у діяльності органів досудового слідства і дізнання.
Джерело – глава з підручника:
Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.