Підготовка прокурора до участі в судовому процесі

Обов’язок кожного прокурора – забезпечити високу якість державного обвинувачення. З цією метою керівники органів прокуратури повинні призначати державних обвинувачів завчасно, щоб вони мали можливість ґрунтовно підготуватися. На жаль, практика свідчить про інше. Прокурори міст (районів) доручають підтримувати обвинувачення своїм помічникам напередодні відкриття судового засідання або в день судового засідання. Така практика має негативні наслідки: державний обвинувач, не знайомий з матеріалами справи, виявляє пасивність у судовому засіданні; у своїй обвинувальній промові широко використовує текст обвинувального висновку; його промова не містить елементів переконливості та негативно сприймається присутніми.

Крім цього, є й значна позитивна практика, коли кримінальні справи розподіляються прокурором заздалегідь, перед направленням справи до суду або з моменту одержання із суду повідомлення про призначення їх до розгляду, що дає можливість оперативним працівникам прокуратури, а це в основному помічники прокурора, у суді вони – прокурори, своєчасно ознайомитися з матеріалами кримінальної справи, вивчити та законспектувати їх.

Доцільно, щоб ознайомлення з матеріалами, особливо з багатоепізодними та багатотомними справами, прокурор починав у період, коли справа перебуває в прокуратурі, до направлення її до суду. У практичній діяльності використовують і такий спосіб: слідчі готують для наглядового провадження копії найбільш важливих процесуальних документів. Цей варіант допомагає прокуророві при ознайомленні з матеріалами справи, але не звільняє від їх вивчення.

Підготування до підтримання державного обвинувачення починається з ознайомлення з наглядовим провадженням у кримінальній справі та вивчення матеріалів справи.

При вивченні матеріалів справи прокурор перевіряє законність проведеного розслідування й обґрунтованість обвинувального висновку, що забезпечує належне проходження справи в суді. Питання, які вирішуються в процесі підготування до судового розгляду, визначено в ст. 228 КПК: 1) чи мала місце подія злочину; 2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину; 3) чи були додержані під час провадження дізнання та досудового слідства вимоги КПК про забезпечення права підозрюваного й обвинуваченого на захист; 4) чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи (згідно ст. 213 КПК); 5) чи пред’явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого; 6) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, викриті у вчиненні злочину; 7) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону; 8) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку; 9) чи правильно обрано запобіжний захід; 10) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна; 11) чи виявлено причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення; 12) чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог КПК. На ці запитання при вивченні кримінальної справи прокурор повинен знайти відповіді.

При цьому слід мати на увазі, що майбутній державний обвинувач з моменту підготовки досудового розгляду процесуально незалежний від позицій прокурора, який затвердив обвинувальний висновок. Готуючись до підтримання державного обвинувачення, на підставі аналізу питань, що передбачені ст. 228 КПК, він повинен зробити висновок у справі, у тому числі:

1. Чи об’єктивно й повно проведено досудове слідство.
2. Чи додержано при розслідуванні (крім забезпечення повноти й об’єктивності) вимог кримінально-процесуального закону та чи не допущено таких його порушень, які унеможливлюють розгляд справи по суті.
3. Чи правильно вирішено під час досудового слідства клопотання обвинуваченого і його захисника, чи відповідають ці клопотання нормам КПК і чи обґрунтованою є відповідь слідчого вимогам закону.
4. Чи вжито заходів до відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди та чи забезпечено можливу конфіскацію майна обвинуваченого.
5. Чи правильно складено обвинувальний висновок та чи відповідає він матеріалам справи і пред’явленому обвинуваченню.

Підготовка прокурора до участі в судовому розгляді кримінальної справи складається з:

• вивчення справи (конспектування н матеріалів: показань обвинуваченого, потерпілого, свідка, висновків експертизи та інших доказів);
• аналізу й оцінки доказів, зібраних під час досудового слідства;
• ознайомлення із законодавством, судовою практикою, методичними рекомендаціями, які стосуються особливостей розслідування та розгляду конкретної кримінальної справи;
• розроблення плану участі в судовому слідстві, особливо при допиті потерпілого, свідків, підсудного, проведенні експертизи, огляду місця події, перевірці вказівок на місці та виконання інших слідчих дій;
• складання тез або тексту промови.

Добре знання матеріалів справи – одна з можливих умов успішного підтримання державного обвинувачення, тому вивчення кримінальної справи повинне бути всебічним і повним. Практикою вироблено такі способи вивчення кримінальних справ:

1. Вивчення спочатку матеріалів справи у тій послідовності, у якій проводилося досудове слідство, а потім ознайомлення з обвинувальним висновком.
2. Вивчення справи починається з обвинувальною висновку. При цьому стає зрозумілою суть обвинувачення, що полегшує вивчення інших матеріалів, які знаходяться у справі, а також дозволяє скласти найбільш оптимальний план участі прокурора в судовому слідстві.

Обираючи той чи інший спосіб вивчення справи, прокурорський працівник повинен пам’ятати, що справа має бути вивчена в повному обсязі. Під час вивчення рекомендується конспектувати окремі показання підсудного, потерпілого, свідків. Методика конспектування матеріалів справи обумовлена характером, складністю, обсягом, кількістю обвинувачених і свідків. Найбільш поширеною є така форма конспектування: аркуш паперу ділять на кілька частин, зліва коротко записують з посиланням на аркуші справи показання обвинуваченого (підсудного), потерпілого, свідків. Друга частина залишається вільною для запису наступних показань цих осіб у судовому засіданні.

На практиці застосовуються інші форми конспекту. Аркуш паперу ділять на частини. У лівій частині містяться дані досудового слідства, в середній – питання, які належить з’ясувати під час судового слідства. У правій – дані судового слідства.

Таким чином, у середній частині аркуша практично формується план участі державного обвинувача в судовому слідстві. Прокурор занотовує питання, які необхідно з’ясувати, черговість їх поставлення тощо.

Якщо мова йде про розгляд у судовому засіданні багатоепізодної чи групової справи, то доцільно застосовувати подвійну систему конспектування; робочі записи щодо кожного обвинуваченого (підсудного) і кожного епізоду.

Вивчивши і законспектувавши таким чином справу, прокурор має можливість під час судового слідства вносити до таблиці дані, отримані під час допиту підсудних, потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста й ін.

Це значно підвищує якість аналізу доказів і підготовки прокурора до судових дебатів. Готуючись до розгляду справи в суді, прокурор повинен продумати й такі питання:

1. Чи доцільно розширювати коло свідків, включаючи до нього тих, що були допитані під час досудового слідства, але не вказані в додатку до обвинувального висновку. Чи потрібно викликати до суду експертів, які залучалися під час досудового слідства, але не вказані в списку осіб, що підлягають виклику в судове засідання.
2. Чи можливо почати слухання справи, якщо до суду не з’явиться потерпілий чи свідок.
3. Який порядок судового слідства необхідно запропонувати суду.

Під час підготування до участі в суді прокурор повинен ознайомитися із законодавством, нормами Кримінального кодексу, з керівними роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, з судовою практикою з аналогічних справ, щоб правильно здійснювати кваліфікацію злочину. Усі ці питання прокурор вирішує, готуючись до участі в судовому розгляді кримінальної справи. Підготування тез або тексту всієї промови державний обвинувач завершує, як правило, після закінчення судового слідства, коли суд робить перерву перед судовими дебатами. У цей час прокурор аналізує матеріали судового слідства, робить кінцеві висновки щодо кваліфікації злочину, а також про вид і конкретну міру покарання.

Усі матеріали підготовки прокурора до судового процесу згідно з вимогами наказу Генерального прокурора №3 від 30 березня 2004 р. повинні зберігатися в наглядовому провадженні в кримінальній справі (п. 4 наказу).

Матеріали, які повинні перебувати в наглядовому провадженні, зосереджує прокурор, який підтримує державне обвинувачення. Ознайомлення з матеріалами наглядового провадження дає уявлення про те, як прокурор готувався до судового слідства: чи брав активну участь у судовому слідстві; які міркування висловлював суду щодо застосування кримінального закону.

Джерело – глава з підручника:

Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.