Біржа

Біржа (лат. bursa – гаманець) – організована форма оптового ринку масових товарів. Існують біржі, на яких здійснюється оптова торгівля переважно сировинними та продовольчими товарами за стандартними сортами і зразками, та фондові біржі, на яких здійснюється торгівля цінними паперами (акціями, облігаціями). Купівля-продаж іноземної валюти, а також переказних векселів відбувається на валютній біржі, що е складовою частиною фондової біржі. Найважливішу роль у розвинутих країнах Заходу відіграють фондові біржі, оскільки на них відбувається торгівля основним видом сучасного багатства – акціями, облігаціями.

Біржі зародилися в Італії – у Венеції, Генуї, Флоренції в XV-XVI ст., згодом в інших містах Західної Європи (Антверпені – в 1553, Ліоні – в 1545, Лондоні – в 1566). Найбільшого значення в цей період набула вексельна торгівля в м. Брюгге (Нідерланди). В XVI ст. на біржі в Антверпені започатковано торгівлю державними цінними паперами (купівля-продаж боргових зобов'язань урядів Голландії, Англії, Франції, Іспанії та ін.). У XVII ст. найважливішу роль відігравала Б в Амстердамі, яка була і товарною, і фондовою. На ній котирувалися акції Голландської і Британської Остіндських компаній, цінні папери понад 40 найменувань, численні групи товарів (зерно, кава тощо). Ця біржа й нині є універсальною (фондовою, товарною і валютною). У XVIII ст. найвагомішу роль відігравала Лондонська фондова біржа. Тоді ж виникли Паризька, Берлінська та Віденська біржі. Найбільшого розвитку біржі набули у XIX ст. з розквітом оптової внутрішньої і зовнішньої торгівлі та поширенням акціонерних товариств.

Перша офіційна біржа в Росії виникла в 1703, але тільки у XIX ст. вона почала активно функціонувати. У США біржі з'явилися наприкінці XVIII ст. В 1917 діяльність біржу Росії була заборонена, частково вони відродилися в 1921-22. У 1922 утворені фондові біржі в Києві та Харкові. Загальна кількість бірж в колишньому СРСР становила до 100, в 1929–30 вони були ліквідовані їхнє відродження почалося наприкінці 80-х – на початку 90-х XX ст. В останній третині XIX ст. значно зросли масштаби діяльності фондових бірж. На них здійснювався розподіл капіталів між різними галузями народного господарства, а отже, дострокові інвестиції у найперспективніші галузі промисловості, торгівлю. В XIX ст. через лідерство США за економічним потенціалом найважливішу роль у світі відігравала Нью-Йоркська фондова біржа. Курсова вартість всіх цінних паперів, що котирувалась на ній наприкінці XX ст., становила майже 90% всіх акцій, що продаються на зареєстрованих у США фондових біржах. На таких біржах котируються акції та облігації крупних компаній, а також облігації, які випускають уряди, місцеві органи влади із зростанням державного боргу питома вага облігацій внутрішніх державних позик у загальному обсязі цінних паперів, що котируються, зростає. На деяких біржах також котируються цінні папери інших країн. Функціонують офіційні та неофіційні фондові біржі. На перших котируються акції лише найкрупніших компаній, на неофіційних – будь-які цінні папери. Офіційні біржі існують у формі приватних акціонерних товариств (у США та Великобританії) або публічно-правових державних інститутів (у Німеччині та Франції). На останніх біржові маклери у складі 70 осіб призначаються урядом. До неофіційних належить Американська фондова біржа у Нью-Йорку. Офіційні біржі мають статут, який визначає порядок управління, склад членів та умови їх прийому, утворення біржових комітетів (переважно керівних органів біржу). Членами біржі є маклери (брокери)і ділери. Щоб стати членом біржі, необхідні значні внески та рекомендації кількох членів біржі. Так, акція Нью-Йоркської фондової біржі, яка давала право бути її членом, в середині 90-х становила майже 1 млн. дол. У Німеччині в 1994 плата за вступ банків до членів біржі становила 500 тис марок, для маклерів – 200 тис., плата за участь у біржовій торгівлі – 24 тис. марок на рік, а для службовця – 3 тис. марок. На вищій стадії розвитку капіталізму операції з цінними паперами все частіше проводять крупні банки. Вони домагаються допуску на біржі цінних паперів нової компанії, отримують за цю послугу частину її акцій за мінімальною ціною. Оскільки курс після котирування зростає, банки мають емісійний прибуток. Термін операцій на фондовій біржі – до 1 місяця. Нині гігантські банки зосередили в своїх руках операції з іноземною валютою та золотом. У деяких країнах (Франція, Німеччина та ін.) іноземна валюта котирується і на валютних біржах. Фондова біржа прискорює процес централізації та концентрації капіталу, поляризації суспільства, збільшує кількість власників-абсентеїстів, які володіють значною кількістю акцій, привласнюють на них дивіденди, але не вкладають отримані доходи у виробництво. Терміни операцій на товарній біржі – в середньому 6 місяців, але можуть тривати до 2 років. По кожному товару встановлюються стандартні строки термінових операцій. Так, на Чиказькій товарній біржі стандартними строками на пшеницю і кукурудзу є березень, травень, липень, вересень і грудень. У США визначальну роль як світові товарні ринки відіграють Нью-Йоркська та Чиказька товарні біржі (на останній здійснюється до 90% світових термінових операцій з зерном), у Великобританії – Лондонська і Ліверпульська. У 1994 в Україні налічувалося понад 400 бірж, в 1997 – до 223 бірж.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.