Товарна біржа

Товарна біржа – постійно діючі ринки, на яких купівля-продаж товарів здійснюється не безпосередньо, а на основі стандартів і зразків та відповідних форм документів, в яких регламентуються номенклатура, обсяг, ціни, терміни й види поставки та ін.

Товарні біржі поділяють на міжнародні та національні, універсальні й спеціалізовані. Найважливіші центри міжнародної торгівлі знаходяться в США, Англії та Японії, на них припадає понад 90% міжнародного біржового обороту. На універсальних товарних біржах продають промислові та сільськогосподарські товари, на спеціалізованих – окремі товари або споріднені групи товарів. На спеціалізованій товарній біржі Англії (де продають каву, какао, цукор) у торговий день укладають майже 2,5 тис. контрактів на какао обсягом 10 т кожний. На Лондонській біржі металів щороку укладають майже 14 млн. контрактів. На товарній біржі здійснюються два види товарообігу: реальний і ф'ючерсний. Реальний передбачає перехід товару від продавця до покупця. На такі поставки припадає до 10% світової торгівлі відповідними товарами. При ф'ючерсному здійснюється продаж прав на товар (наприклад, на майбутній урожай), торгівля ф'ючерсними контрактами, тому рух товару тут необов'язковий. Різницю між ціною контракту в день його виконання і в день його укладення сплачують або продавець (якщо ціна зросла), або покупець (якщо ціна знизилася). Нерідко ці два види продаж взаємопов'язані. Так, фірма, яка продає реальний товар на біржі з поставкою в майбутньому, може водночас купити право на інший товар (ф'ючерсні контракти) на таку ж кількість і відповідний термін поставок. На випадок можливих збитків, зумовлених зміною цін на ринку в майбутньому, ф'ючерсні контракти страхуються (т.зв. хеджування).

Операції з хеджування – основна сфера діяльності товарної біржі. На лондонських біржах металів і цукру на ці операції припадає майже 60% їх діяльності. На ф'ючерсних біржах лише до 2% операцій здійснюються наявними товарами. На другому місці в діяльності товарної біржі – спекулятивні операції. Так, на Лондонській біржі металів вони становлять в середньому 30–35% оборотів, на Нью-Йоркській біржі кави, какао, цукру – до 40% сукупної діяльності. Учасники цих операцій отримують прибуток внаслідок різниці цін на товари на різних біржах і в різний час. Такі незбігання мають місце, незважаючи на наявність комунікаційно-інформаційних систем між товарними біржами всередині країни і між біржами різних країн.

Певну відносно самоспину роль у процесі оптової торгівлі товарами відіграють брокери. Вони укладають товарні угоди від імені конкретних покупців або продавців. У США на такі угоди припадає до 5% оптового товарообороту. Діяльність брокерів дуже важлива у разі перебоїв зі збутом товарів, оперативного заповнення окремих ніш на ринку. Брокерам виплачують відповідний відсоток від вартості угоди або фіксовану ставку за кожну укладену угоду.

Важливим у діяльності товарної біржі є котирування цін. Для цього створюються котирувальні комісії. Котирувальні ціни, як правило, встановлюються на рівні середніх серед заявлених продавцями. Котирувальна комісія фіксує їх на час відкриття біржі, всередині торгів та наприкінці дня і публікує. Крім того, на товарній біржі встановлюються стандарти на товари, розробляються типові контракти, здійснюються арбітражні функції, узагальнюється й поширюється інформація про фінансовий стан членів біржі, здійснюються розрахунки між ними тощо.

За умов регульованого ринку діяльність товарної біржі (як і фінансових) контролює держава прийняттям відповідного законодавства, в якому визначаються правила їх діяльності (в т.ч. клієнтів і посередників), права й обов'язки, здійснюється контроль за дотриманням прийнятих норм і правил. Держава регламентує діяльність бірж через фінансово-кредитний механізм, податкову політику. Вона опосередковано впливає також на ціновий механізм бірж через підвищення цін по державних контрактах, надання субсидій та пільгових кредитів виробникам тощо. У певний час держава може навіть обмежувати кількість спекулянтів товарної біржі існували в Україні у XVIII-XIX ст. та на початку XX ст. Після 1917 їх діяльність була припинена. Стали відроджуватися в 1920-30. В період непу існувало майже 100 товарних бірж, відтак вони були закриті. З 1990 почалася діяльність щодо створення їх. В 1991 існувало майже 300 товарних бірж, а в 1997 – 75. Проте цим товарній біржі властива низька ділова активність, тому залишається нереалізованою значна кількість пропозицій, слабко налагоджена котирувальна робота, недостатній досвід мають брокери, повільно здійснюється оптимальна товарна спеціалізація бірж тощо.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.