Техніко-економічна ефективність
Техніко-економічна ефективність – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва безвідносно до існуючих відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами техніко-економічної ефективності, є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності:
- результативність використання робочої сили;
- продуктивність, надійність, довговічність, якість засобів праці, яка вимірюється в їх фондовіддачі;
- якість предметів праці – сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, що вимірюється в їх матеріаломісткості;
- прогресивність технології;
- рівень розвитку науки та використання досягнень НТР у виробництві;
- якість і надійність інформаційного забезпечення виробництва;
- якість та надійність енергетичного забезпечення виробництва;
- відповідність вимогам сучасного виробництва форм та методів організації праці.
Продуктивно-речова ефективність характеризує результативність функціонування системи продуктивних сил у взаємодії з їх речовою формою – техніко-економічними відносинами спеціалізації, кооперування, концентрації виробництва та ін.
Узагальнюючий показник техніко-економічної ефективності – працемісткість виробництва, питома вага різних технологічних способів виробництва (що базуються на ручній, машинній та автоматизованій праці) та ін.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.