Порівняльна ефективність капітальних вкладень

Порівняльна ефективність капітальних вкладень – економічна категорія, яку визначають зіставленням величини одноразових (капітальні вкладення) та поточних (повна собівартість річного обсягу продукції) витрат порівнюваних варіантів технічних або господарських рішень, розміщення підприємств та їх комплексів, впровадження нових видів техніки, будівництва нових або реконструкції діючих підприємств тощо.

При порівнянні двох варіантів проектних, господарських або технічних рішень всі можливі співвідношення одноразових і поточних витрат зводяться до одного з трьох випадків:

К1<К2, С1<С2;

К1=К2, С1=С2,

К1>К2, С1>С2,

де К1, К2 – капітальні вкладення в порівнюваному варіанті, С1, С2 – собівартість річного обсягу продукції для тих же варіантів. У першому випадку, коли й одноразові, і поточні витрати для одного з варіантів менші, ніж для іншого, немає потреби визначати економічно ефективніший варіант, оскільки він очевидний. У другому випадку, коли одноразові й поточні витрати для обох варіантів рівні або різняться лише точністю підрахунків, за показниками економічної ефективності ці варіанти рівнозначні. Тому для вибору кращого варіанта керуються не економічними критеріями, а соціальними, естетичними та ін. У третьому випадку, коли для одного з вартні їв одноразові витрати менші, а поточні більші, ніж для іншого, виникає потреба зіставлення додаткових капітальних вкладень з економією собівартості річного випуску продукції. Для цього визначають термін окупності додаткових капітальних вкладень (Т) за формулою: Т=(К1-К2)/(С2-С1). Чисельник цієї формули (К1-К2) характеризує додаткові капітальні вкладення для одного з варіантів, а знаменник (С2-С1) зменшення собівартості річного випуску продукції для того ж варіанту. Величина, обернена Т, характеризує коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень Е й обчислюється за формулою: Е=1/Т=(С2-С1)/(К1-К2). Показники Т і Е порівнюють з нормативними показниками Тн і Ен. Якщо ТЕн, варіант, який вимагає більших капітальних вкладень, ефективніший. При порівнянні трьох і більше варіантів капітальних вкладень слід спочатку зіставити два будь-які варіанти і вибрати ефективніший. Відтак цей варіант зіставляють з третім і вибирають ефективніший. Таке зіставлення здійснюють доти, поки не порівняють усі варіант й найефективніший варіант, обраний після зіставлення останньої пари. Велику кількість варіантів аналізують за формулою приведених витрат, яка випливає з формули розрахунку коефіцієнта порівняльної ефективності капітальних вкладень. Для цього остання формула подається в такому вигляді: (1/Тн)?(К1-К2)=(С2-С1). Після ділення лівої та правої частин (1/Тн) і групування отримаємо К1+Тн?С1=К2+Тн?С2, або Ен?К1+С1=Ен?К2+С2. Кращим варіантом є той, за яким сума приведених витрат (П) мінімальна, тобто вираз, поданий вище, записується таким чином: П=С+Ен?К?min. Ця формула має назву формули приведених (зведених) витрат. Слід мати на увазі, що всі порівнювані варіанти капітальних вкладень повинні надаватися до зіставлення об'єкти мусять мати аналогічне призначення, однакову потужність, ідентичні умови будівництва, рівноцінну вихідну базу для обчислення показників їх вартості тощо.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.