Галопуюча інфляція
Галопуюча інфляція – один із функціональних типів інфляції попиту, пропозиції та монетарної інфляції, сутність якого полягає у швидкому зростанні рівня сукупних цін на національні товари інфляція є галопуючою, коли середньомісячний темп зростання цін становить від 10 до 50%, тобто галопуюча інфляція – проміжна між помірною інфляцією і т.зв. гіперінфляцією.
В сучасній економічній літературі залежно від причин формування виділяють три системи галопуючої інфляції, що за певних умов можуть проявитися як кожна зокрема, так і системно.
Перша, висхідна і базова система галопуючої інфляції – т.зв. галопуюча інфляція попиту. Головним фактором її формування є значне й швидке зростання обсягів сукупного попиту пій впливом різних факторів за повної зайнятості ресурсів і певних обсягів виробництва. Галопуюча інфляція попиту супроводжується тільки номінальним (не фізичним, а ціновим) зростанням обсягів сукупного виробництва і може посилюватися під впливом стимулюючої політики держави коли ціни на ресурси високо еластичні як на підвищення, так і на зниження(особливо ціни на робочу силу, тобто заробітна плата). За галопуючої інфляції обсяги виробництва (номінальні) можуть бути стабільні, а в короткотерміновому ринковому періоді коливатися, але так, що врешті-решт їх потенційний рівень відновлюється. Механізм розвитку галопуючої інфляції попиту може бути охарактеризований термінами кейнсіанської моделі «сукупний попит – сукупна пропозиція» (така її характеристика адекватна, коли відсутні адаптивні й раціональні очікування споживачів), а також термінами моделі «гіпотези природного рівня безробіття» (коли в національній економічній системі наявні т.зв. адаптивні очікування споживачів заробітна плата як ціна на основний ресурс повною мірою реагує на зміну рівня цін на продукти). Оскільки галопуюча інфляція попиту проявляється за стабільних або незначних коливань обсягів сукупного виробництва, то це дає підстави вважати, що для сучасного етапу розвитку вітчизняної економіки вона не характерна. Формування галопуючої інфляції попиту можливе за певних умов лише в сучасних західних економічних системах на стадії економічного піднесення.
Другою системою (різновидом) галопуючої інфляції є т.зв. галопуюча інфляція витрат (пропозиції), що формується в умовах швидкого зростання цін на ресурси, супроводжується різким зменшенням обсягів виробництва і проявляється під час економічного спаду. Механізм розвитку цієї інфляції найточніше описується термінами традиційної (некейнсіанської) моделі «сукупний попит – сукупна пропозиція». На сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки галопуюча інфляція витрат – одна з найвагоміших складових загального рівня інфляції.
Третя система (різновид) галопуючої інфляції – т.зв. монетарна галопуюча інфляція, що розвивається під впливом швидкого знецінення національної грошової одиниці. Виділяють дві її підсистеми:
- монетарна галопуюча інфляція, що розвивається в умовах економічного піднесення, або повних (потенційних) обсягів виробництва і повної зайнятості ресурсів. Вона не властива сучасному етапу розвитку української економіки;
- монетарна галопуюча інфляція, що формується разом з галопуючою інфляцією пропозиції. На відміну від першої підсистеми, вона супроводжується зменшенням реальних обсягів виробництва.
Саме ця інфляція певною мірою була властива економіці України в 90-х XX ст. Особливо відчутно вона виявилася в 1993-95. У період 1995-97 монетарну галопуючу інфляцію в Україні було «придушено», але не подолано. В її структурі більшу питому вагу має складова, спричинена процесами підвищення цін на ресурси, а не та, що зумовлена власне процесами знецінення національних грошей.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.