Державна підтримка малого бізнесу

Державна підтримка малого бізнесу – комплекс заходів держави, спрямованих на створення сприятливих умов підприємницької діяльності за допомогою податкової, фінансово-кредитної, інноваційної, кадрової політики тощо. Фінансово-кредитна підтримка передбачає надання цільових субсидій прямих і гарантованих позик, дотацій, податкових пільг і кредитів, амортизаційних пільг тощо. Так, у США щорічний бюджет Адміністрації малого бізнесу в середині 90-х XX ст. становив понад 350 млн. дол. Основна маса фінансових ресурсів надається у формі гарантованих позик (майже 90%), середній розмір яких – понад 170 тис. дол. терміном на 8 років. Такі кредити надають недержавні фінансово-кредитні інститути на основі різноманітних програм, приблизно на 90% їх гарантує Адміністрація малого бізнесу.

Прямі позики надаються лише ветеранам та інвалідам. У Німеччині для збільшення частки власних ресурсів у статутному фонді спеціальний банк надає 100 тис. марок кредиту терміном на 20 років, причому половину цього терміну малі підприємства звільнені від їх погашення, а в перші два роки на них не нараховуються відсотки. Найважливіші програми, за якими надають цільові кредити, – реконструкція підприємств (на капітальне будівництво гарантовані позики надають терміном на 20 років), енергозбереження, захист довкілля, на виконання вимог державного регулювання економіки і передусім підприємництва, створення додаткових робочих місць та ін. Фінансово-кредитну підтримку малому підприємництву в розвинутих країнах надають центральні та місцеві органи влади, позабюджетні фонди, приватні, іноземні та змішані інвестори й спонсори. В Україні з цією метою варто було б залучати кошти Європейського банку реконструкції та розвитку Світового банку. Підтримка державою інноваційної діяльності здійснюється через фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, закупівлю передової техніки й технологи, надання необхідних консультацій при їх впровадженні, стимулювання регіональних програм, всебічну підтримку венчурних підприємств тощо. Так, у межах Європейського Союзу, крім специфічних національних програм, створена програма фінансування інноваційних досліджень, надаються субсидії на оплату дослідницького персоналу, створення венчурних підприємств, регіональних баз даних тощо. Венчурні підприємства, які працюють передусім над втіленням у виробництво певної ідеї або проекту, створюються на умовах неповернення ними вкладених у їх розвиток коштів, невиплати відсотків, але передачі інвесторам усіх запатентованих інновацій, «ноу-хау».

В Україні з цією метою варто було б надавати податкові пільги при впровадженні малими підприємствами нової техніки й технологи, при проведенні ними наукових досліджень, розробити ефективний механізм передачі частини виробничих площ, техніки збанкрутілих підприємств, надавати частину державних замовлень малим підприємствам та ін. Кадрове забезпечення малих підприємств у розвинутих країнах світу – це передусім навчання, підвищення управлінської кваліфікації підприємців. Зокрема, консультації надаються через Центри розвитку малого бізнесу (у США налічується понад 60 таких центрів та значна кількість їх відділень) з проблем планування підприємницької діяльності (в т.ч. складання бізнес-планів), отримання кредитів, підготовки працівників, проведення маркетингових досліджень, управління персоналом та ін. В Україні кадрове забезпечення малого підприємства здійснює держава через підготовку кадрів менеджменту в державних навчальних закладах, організацію відповідних курсів підвищення кваліфікації, розробку навчальних планів, програм, випуск навчальної літератури з основ підприємницької діяльності, стажування тощо. Таку підготовку здійснюють і приватні вузи інформаційне забезпечення державою підприємницької діяльності передбачає створення регіональних інформаційних центрів (які відкривають доступ до різних видів інформації – комерційної, законодавчої, науково-довідкової тощо), широкої мережі консультативних пунктів з різних напрямів діяльності малих підприємств, інкубаторських центрів розвитку малого бізнесу (як різновиду центрів малого бізнесу). У США такі центри діють під контролем муніципалітетів, крупних корпорацій, університетів і покликані сприяти економічному розвитку регіонів, формувати підприємницькі мережі та ін. Один із найважливіших напрямів державної підтримки малого підприємництва -– сприятлива податкова політика щодо інвестицій, витрат на НДДКР, створення робочих місць. Так, у Франції для новостворених малих підприємств податкова ставка знижується на 50% впродовж перших п'яти років, не оподатковується реінвестований прибуток, в Японії не оподатковується сума річного доходу індивідуальних товаровиробників до 100 млн. єн, знижено ставки місцевих податків та ін.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.