Виробнича структура регіону

Виробнича структура регіону – співвідношення між виробництвом продукції спеціалізованих галузей і виробництвом товарів і а послуг широкого вжитку для населення регіону. Співвідношення між виробництвом і споживанням в регіоні розглядається в натурально-речовому і вартісному аспектах. Кожний із районів лише частково наповнює на своїй виробничій базі натурально-речову структуру фонду регіонального споживання, тобто виробляє необхідний асортимент. Водночас він створює певний вартісний еквівалент, який обмінюється на відповідні товари в інших регіонах. Це ж стосується і витрат бюджету, які виділяються для різних регіонів. Тому недоотримання коштів з державного бюджету для невиробничої сфери позначається на життєвому рівні мешканців регіону. Це не стосується виробничого споживання, фонду нагромадження. Адже для реалізації державних програм окремим регіонам на нагромадження виділяють значно більші кошти, ніж ті, які створені й спрямовуються до фонду виробничого споживання регіону. Розмір таких фондів залежить насамперед від важливості виробництва певних видів продукції в регіоні.

Пропозиції щодо розподілу національного фонду нагромадження по окремих регіонах визначають, виходячи з національних потреб. Від виробничої структури регіону, комплексності його розвитку залежать темпи економічного розвитку. Раціональна виробнича структура регіону, пропорційний розвиток, наприклад, комунального господарства, передусім, транспорту, дитячих установ суттєво впливають на зростання продуктивності праці та раціональне використання трудових ресурсів. Рівень захворюваності населення значною мірою залежить від належного утримання та розвитку системи охорони здоров'я, спорту тощо. Отже, фактор масштабів та інтенсивності зростання комунального господарства регіонів є тепер однією з визначальних передумов ефективного господарювання. Взаємодія виробничої та невиробничої структур регіону створює реальну основу для розвитку ринкових форм управління регіональними комплексами, вироблення та реалізації регіональної політики, спрямованої на ефективну взаємодію виробничого апарату, трудових ресурсів та навколишнього середовища.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.