Виробнича структура підприємства

Виробнича структура підприємства – сукупність виробничих ланок, їхня кількість розміри, співвідношення між ними за кількістю працівників, використовуваних виробничих фондів. В основі формування виробничої структури підприємства – частковий поділ праці. Одна або кілька стадій виробничого процесу організаційно оформляються у відповідні структурні підрозділи підприємства. До виробничих відносять підрозділи, в яких здійснюється основне виробництво, а також допоміжні й ті, що обслуговують основне виробництво. Виробнича структура підприємства має виняткове значення для забезпечення процесу нормального його функціонування і навіть виживання оскільки від її досконалості залежать в кінцевому підсумку рівень продуктивності праці, якість продукції та її конкурентоспроможність.

Базовою ланкою організації процесу виробництва на підприємстві є робоче місце – частина виробничої площі оснащена відповідним обладнанням, де один або група працівників виконують певну операцію з виготовлення продукції або ж обслуговування процесу виробництва. Характер і особливості робочого місця значною мірою визначають всю виробничу структуру підприємства. Розрізняють просте робоче місце (один працівник обслуговує одну одиницю обладнання), багатоверстатне (один працівник обслуговує декілька одиниць обладнання), колективне (група працівників обслуговує один об'єкт). У деяких галузях поширені робочі місця, основу яких становить складна і взаємопов'язана система машин і агрегатів. Групи робочих місць об'єднуються у виробничі дільниці, на яких здійснюється відносно закінчена частина виробничого процесу (виготовлення деталі, вузла для готового продукту або ж виконуються певні технологічні операції). Дільниця є первинною структурною ланкою підприємства. Кількість дільниць, їх склад, характер техніко-технологічних зв'язків між ними визначають склад і структуру більш крупних виробничих підрозділів – цехів, звідки виходить закінчена частина продукту або ж повністю виконується певний технологічний процес. Наявність (або відсутність) цехів, їхня кількість визначаються значною мірою також обсягами виробництва. Виділяють три види виробничої структури підприємства: технологічну, предметну і змішану. На підприємствах з технологічною структурою утворення цехів і дільниць відбувається на основі принципу технологічної однорідності. Наприклад, на машинобудівних підприємствах створюються механічні, термічні, ливарні, ковальські, складальні цехи. У свою чергу, наприклад, в механічному цеху формуються токарні, свердлильні, фрезерувальні, зубонарізні, шліфувальні та інші дільниці (лінії). За предметної структури кожний цех виробляє якийсь виріб (кілька виробів) або ж певну їх частину, а дільниці спеціалізуються на виробництві певних частин виробу чи деталей до нього. Наприклад, на підприємстві з виробництва металорізального інструменту створюються цехи для виробництва різців фрез, свердел тощо. Предметна структура підприємства створює сприятливі умови для впровадження досягнень науки і техніки, автоматизації й комплексної механізації виробничих процесів, поглиблення спеціалізації працівників, піднесення рівня організації виробництва і нормування праці. Водночас використання її в чистому вигляді призводить до появи в межах одного підприємства дублюючих виробництв. Тому широко застосовується змішана (предметно-технологічна)структура, що передбачає організацію заготівельних і допоміжних виробництв за технологічним принципом (лиття, штампування, ремонт), а обробних виробництв – на основі предметного виду виробничої структури. Виробнича структура підприємства за командно-адміністративної системи господарювання значною мірою визначалася відомчими інтересами й потребами. Внаслідок цього створювалися в межах відомств замкнуті системи, в рамках яких були намагання організувати навіть «власне» верстатобудування, не кажучи вже про матеріально-технічне забезпечення, ремонт тощо. Це знижувало технічний рівень виробництва, призводило до збільшення витрат, зниження якості продукції, розпорошення матеріальних, фінансових, трудових ресурсів.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.