Інформаційне суспільство

Інформаційне суспільство – найрозвиненіша щодо технологічного способу виробництва людська цивілізація, яка виникає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технологи, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації усіх сфер та галузей економіки й управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Така технологія забезпечує кожній особі (це закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (економічних, політичних, правових, духовних та ін.), забезпечуючи найбільший прогрес і свободу людини, можливість й самореалізації. Вперше неминучість появи такої цивілізації передбачив у 40-х XX ст. австралійський економіст К. Кларк. Наприкінці 50-х американський учений Ф. Махлуп висунув ідею про появу інформаційної економіки, в якій найважливішим товаром стане інформація у найрозвинутіших країнах світу.

Інформаційне суспільство виникло в середині 80-х і до середини 90-х XX ст. пройшло перший етап свого розвитку. Інформаційне суспільство – наслідок інформаційно-комп'ютерної революції, основою якої є інформаційна технологія, що формується насамперед на інтелектуальних комп'ютерах п'ятого покоління (суперкомп'ютерах і найновіших персональних комп'ютерах). У сучасних суперкомп'ютерах міститься 16 і 61 тис. паралельно діючих мікропроцесорів, що дає змогу здійснювати приблизно 7 млрд. операцій за секунду. У США розробляється суперкомп'ютер і майже мільйоном мікропроцесорів, який виконуватиме 10 млрд. операцій за секунду. Майже 70% таких машин створюється у США, приблизно 28% – в Японії і всього 1% – у Німеччині. За обсягом виконуваних логічних операцій на один кубічний грам речовини комп'ютери здатні конкурувати з мозком людини із створенням комп'ютерів фемптового діапазону, біомолекулярних чіпів на початку третього тисячоліття будуть створені комп'ютери, які переважатимуть можливості людини у сотні разів за обсягом пам'яті, у мільйони і більше разів за швидкістю виконуваних операцій. Ще одним елементом інформаційної технологи є сучасна технологія зв'язку – єдина інтегрована система зв'язку, що об'єднує всі технічні види комунікації – радіо, телефон, телебачення супутниковий зв'язок, телекс, телефакс та ін.,а також всі існуючі бази даних (наукові, побутові, сфери освіти, охорони здоров'я тощо) інтелектуальні комп'ютери та інтегрована система зв'язку повинні забезпечити будь-якому індивіду, підприємству та організації у кожній точці країни, у будь-який час отримання інформації та знань, необхідних для життєдіяльності. Поява таких комп'ютерів дасть змогу зосередити інформацію у їх блоках пам'яті і видавати її споживачеві за кілька хвилин. Лише у США щодня створюється понад 400 млн. сторінок документів. Усю інформацію, яка міститься в бібліотеках Конгресу США, Британського музею, Державній науковій бібліотеці у Москві можна записати на надмістких носіях, що вміщуються у звичайному дипломаті, а всю опубліковану інформацію, накопичену людством, – розмістити у невеликій кімнаті. За наявності сучасних носив пам'яті у 2,5-4 гігабайти пошук необхідної інформації в системах, еквівалентних мільйонам томів, здійснюється за одну-дві хвилини. На основі цих революційних перетворень досягаються принципово новий етап автоматизації фізичної та розумової праці, її інформатизація та інтелектуалізація, відбувається формування працівника якісно нового типу, що зумовлює важливі зміни в системі виробничих, соціальних, правових, політичних, культурних та інших відносин.

За прогнозами фахівців, у XXI ст. в розвинутих країнах світу більшість працівників виконуватимуть свої виробничі й службові функції вдома. У сфері виробничих відносин (відносин економічної власності) значна частка висококваліфікованих працівників стає певною мірою співвласником інформації (як нового об'єкта власності), засобів виробництва (через процес придбання акцій і привласнення дивідендів), суб'єктом управління та ін. Таким чином, відбудеться зростаюча соціалізація власності. Головним продуктом праці стане інформація, з'явиться можливість за допомогою комп'ютерів точно визначати витрати праці кожного працівника, відбудеться значне обмеження товарно-грошових відносин, зокрема відпаде потреба в грошах.

У сфері соціальних відносин радикально зміниться соціальна структура суспільства більшість працівників (майже 90%) буде зайнята у сфері інформації та послуг, виникнуть міста і села нового типу (інформаційні міста та електронні села). У сфері правових відносин відбудеться зростаюча дезінтеграція прав власності (володіння, розпорядження і користування тощо), посилиться вплив працівників і трудових колективів на формування законодавчої бази. У своїй сукупності ці зміни сприятимуть розширенню суспільної демократії, свободи (економічної, політичної, національної тощо) людини.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.