Щодо вирішення проблеми удосконалення методики аналітичної обробки інформації

В епоху бурхливого розвитку продуктивних сил постіндустріального суспільства, яке виступає результатом дії науково-технічного прогресу, методи управління виробництвом повинні постійно удосконалюватися та відповідати новим вимогам економічного і соціального життя. Сказане у повної мірі відноситься і до методики економічного аналізу виробничо-господарської діяльності промислових підприємств та виробничих об’єднань, яка відіграє роль робочого інструменту у висвітленні і виявленні резервів зростання ефективності виробництва та покращення якості продукції. Мова йде про те, щоб методика економічного аналізу виходила із найважливіших принципів сучасного інформаційно-орієнтованого виробництва, і в першу чергу, порівняння витрат і результатів для наступної їх оцінки.

Вирішення проблеми удосконалення методики економічного аналізу, виходячи із сучасних вимог розвитку економіки, багатогранне і включає в себе цілий ряд напрямків: підвищення комплексності аналізу; акцентування уваги на найбільш важливих з точки зору інтересів підприємства питаннях; посилення оперативності аналізу; правильне застосування методичних положень аналізу, які забезпечують глибину висвітлення та дослідження виробничо-господарської діяльності, і інше. Це обумовлює потребу креативного (творчого) підходу до створення методики, до побудови схеми його проведення на різних рівнях управління виробничо-господарською діяльністю промислових підприємств та виробничих об’єднань.

Характерна особливість сьогоденного етапу розвитку економіки заключається у тому, що в процесі управління виробництвом доводиться одночасно вирішувати не окремі завдання, а взаємопов`язані комплекси складних економічних, технічних та соціальних задач. В цих умовах величезного значення набуває фактор впливу комплексності аналітичної обробки інформації.

Аналітична обробка інформації – це на сам перед фундаментальне, повне дослідження усіх без виключення сторін та показників виробничо-господарської діяльності промислових підприємств та виробничих об’єднань. Однак тільки повнота та всебічність не вичерпують принцип комплексності аналізу; дуже важливу роль відіграє вивчення діяльності, подій, напрямків розвитку та факторів впливу на різних рівнях управління виробництвом в їх взаємному зв`язку та взаємної обумовленості. В.І. Ленін підкреслював, що для того «щоб дійсно знати предмет, потрібно охопити, вивчити усі його сторони, усі зв`язки та «опосередкування». Навіть сама велика група показників виробничо-господарської діяльності, які розглядаються поза їх глибинних зв`язків, не може надати повної уяви про дійсну ефективність виробництва. Та на сам кінець, аналітична обробка інформації передбачає безперервне вивчення процесів виробничо-господарської діяльності, яке означає, що аналіз повинен бути оперативним, ретроспективним і перспективним.

Динамічність господарських процесів на промислових підприємствах і у виробничих об’єднаннях, часта зміна умов, в яких вони протікають, потребують посилення оперативності управління з метою вироблення своєчасних управлінських впливів, необхідних для їх регулювання та оптимізації. Потрібна для цього інформація може бути отримана тільки із оперативного аналізу. Переважна більшість фахівців із аналізу вважає оперативним щоденний аналіз, який проводиться в межах робочого дня або зміни та слідує безпосередньо за ходом здійснення виробничо-господарських процесів. Така точка зору більше усього характеризує зміст оперативного аналізу, відображаючи його найголовніший принцип – негайну реакція на відхилення від завданого рівня економічних, технічних та соціальних параметрів виробничо-господарського процесу.

Природно, що об’єктами оперативного аналізу повинні бути не усі відхилення, а в основному такі, не усунення яких може призвести до зриву в досягненні цілей, які встановлені перед тим або іншим виробничим підрозділом. Це визначає якісно інший зміст методики оперативного аналізу у порівнянні з методикою ретроспективного (щомісячного, щоквартального, щорічного) та перспективного аналізу, в якої однозначно і чітко повинні бути вирішені питання про склад об`єктів оперативного аналізу на різних рівнях управління виробництвом, склад початкової інформації, час та способи отримання тих або інших показників, характер використання оперативної аналітичної інформації. Особливу увагу в методиці потрібно звернути на своєчасність формування даних оперативного аналізу. З точки зору оперативного аналізу більш важливо мати своєчасну інформацію про тенденції розвитку виробничих процесів, аніж абсолютно точні дані, які отримують із запізненням, за межами часового циклу оперативного управління.

Рамки цієї роботи не дозволяють торкнутися навіть у загальних рисах інших питань удосконалення методики економічного аналізу господарської діяльності промислових підприємств та виробничих об’єднань. Над вирішенням цих питань зараз працюють багато центральних науково-дослідних інститутів, проблемних лабораторій та кафедр вищих навчальних закладів, а також галузевих науково-дослідних організацій і підприємств. Наприклад, створені та успішно застосовуються методичні матеріали із економічного аналізу у електронної, верстатобудівної, суднобудівної і інших галузях промисловості. Однак підняті повсякденною практикою нові складні завдання вимагають поглиблення та продовження наукового пошуку.

У цьому зв`язку уявляється доцільним зупинитися на розгляді тільки деяких питань удосконалення методики економічного аналізу господарської діяльності промислових підприємств та виробничих об’єднань, які були, зокрема, вирішені в суднобудівної промисловості.

Джерело: Ткаченко С.А. «Щодо вирішення проблеми удосконалення методики аналітичної обробки інформації»