Функціональний аналіз
Функціональний аналіз – методологія комплексного дослідження причинно-наслідкових зв'язків, окремих рушійних сил розвитку економічних явищ і процесів, в якому наголос робиться на пізнанні залежних факторів (функцій). Вперше функціональний аналіз застосував Аристотель, дошукуючись причин видимих, поверхневих явищ. Німецький філософ І. Кант важливим критерієм пошуку причинно-наслідкових зв'язків вважав їх часову послідовність, наявність дії, яка передує результату. Гегель виділяв внутрішні та зовнішні причини подій і наголошував на недостатності лише часової послідовності подій для з’ясування причинно-наслідкових зв'язків. Д. Мілль дотримувався позиції Канта (щодо часової послідовності причин та наслідків), зазначаючи, що причиною є усі факти, умови (позитивні та негативні).
Сучасна наука вважає ці категорії відносними, тобто такими, що взаємно впливають одна на одну й зумовлюють внаслідок цього зміну певних явищ або процесів. Це означає, що кожна із взаємодіючих сторін є причиною іншої і наслідком одночасного зворотного впливу протилежної сторони. Крім того, причина та наслідок в їх єдності можуть бути причиною зміни інших економічних явищ і процесів. Так, розвиток продуктивних сил на певному етапі розвитку капіталізму зумовив появу індивідуальної капіталістичної власності, зазнаючи при цьому зворотного її впливу. Наприкінці XIX ст. індивідуальна капіталістична власність (в єдності адекватних їй продуктивних сил та відносин привласнення), її суперечності зумовили масове виникнення та розвиток акціонерної капіталістичної. власності Найважливішими факторами класифікації причинно-наслідкових зв'язків в економічній теорії є їх поділ на зовнішні та внутрішні, біологічні та соціальні (так розглядається біосоціальна сутність людини), динамічні й статичні, на прості та складні, однофакторні та багатофакторні, прямі й опосередковані та ін. Найчастіше діють багатофакторні причини (декілька діючих сил), кожну з яких досліджують окремо, що означає факторний аналіз, наприклад багатофакторна модель попиту. Деякі економісти з'ясовують вплив понад 20 факторів на економічне зростання. При цьому причини поділяють на аргументи (незалежні величини) та функції {залежні величини). Функціональний з'ясовує при цьому комплекс діючих факторів, внаслідок чого робиться крок до пізнання закономірностей розвитку економічних явищ і процесів, а отже, ігноруються неістотні, поверхневі зв'язки. Водночас істотним недоліком факторного аналізу неврахування зворотних зв'язків між економічними явищами і процесами.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.