Касовий план

Касовий план – основна форма планування грошового обігу. Складається та виконується на підставі прямого обліку і регулювання руху готівкових грошей, які проходять через каси банків. Касовий план створює передумову для регулювання емісії грошей та вилучення їх з обігу відповідно до потреб розвитку народного господарства. Касовий план ґрунтується на чіткому розмежуванні готівкового обігу грошей та безготівкових розрахунків, на централізації всіх розрахункових, касових та емісійних операцій в єдиному банку, на плануванні грошових доходів і видатків населення.

Національний банк України як єдиний емісійний банк і касовий центр держави організовує й регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу відповідно до основних напрямів грошово-кредитної політики і показників економічного та соціального розвитку України. Установи банків здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції, пов'язані з реалізацією єдиної грошово-кредитної політики на території регіону. Важлива умова нормального функціонування господарського механізму для забезпечення прискорення соціально-економічного розвитку суспільства – стійкість готівкового обігу на основі збалансування платоспроможності попиту населення з пропозицією товарів та послуг.

Головними завданнями касового плану щодо готівкового обігу є:

• аналіз структурних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат населення у взаємозв'язку із загальним економічним станом та вироблення на цій основі пропозицій і заходів щодо стабілізації готівкового обігу,
• прогнозування готівкового, безготівкового обігу грошей за загальними обсягом і структурою з урахуванням основних напрямів грошової політики і показників економічного та соціального розвитку,
• всебічне сприяння розвитку і впровадженню нових форм безготівкових розрахунків, якнайшвидше залучення готівки до кас,
• врахування інтересів подальшого зміцнення готівкового обігу – ефективне використання кредитних ресурсів і підвищення ефективності використання кредиту,
• обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки,
• своєчасна видача банками готівки підприємствам, організаціям та установам на оплату праці, виплату пенсій, допомог тощо,
• здійснення контролю за економним витрачанням готівки за цільовим призначенням у господарствах,
• дотримання встановленого порядку ведення касової та емісійної роботи.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.