Бюджет часу

Бюджет часу – загальна кількість часу, що розподіляється за основними видами людської життєдіяльності. Переважна частка бюджету часу припадає на виконання трудових завдань. Започаткував дослідження бюджетів часу академік С. Струмилін для вивчення змін у побуті людей для обґрунтування соціально-економічних змін. Нині в Україні їх проводить інститут економіки. Обстеження бюджету часу дає змогу встановити конкретну структуру витрат часу населення на різні види обслуговування. Бюджет часу складається з: 1) часу власного (самого) обслуговування; 2) часу, затраченого на дорогу до організації обслуговування; 3) часу на очікування в черзі.

Ця структура передбачає точну оцінку рівня обслуговування, визначення напрямів удосконалення організації обслуговування на перспективу. Виділяють цільові обстеження бюджету часу, коли об'єктом є не весь бюджет часу, а лише його сегмент, вибір якого залежить від мети дослідження, наприклад, витрати часу на виконання вузлової операції чи на завершальний процес — контроль за пакуванням товару тощо. Найчастіше аналізують бюджет часу, пов'язаний з основною роботою на виробництві прийняття і здача зміни, прибирання робочого місця, підготовка його до роботи тощо. Проводяться цільові обстеження бюджету часу і в сфері обслуговування населення їхні результати використовуються для оцінки загальної величини і структури витрат часу на споживання послуг і складання на цій основі рекомендацій щодо вдосконалення організації певного виду обслуговування. Так, при вивченні бюджету часу та витрат часу населення у роздрібній торгівлі виділяють такі елементи час на дорогу до магазину, очікування біля каси, очікування біля прилавку, оплата покупки і отримання чека, оформлення й отримання покупки у вузлі розрахунку. Бюджет часу населення повинен охоплювати використання часу різними категоріями населення. Бюджет часу зайнятих у суспільному виробництві і тих, хто навчається, поділяють на регламентований (час роботи, час навчання і пов'язані з ним витрати часу на дорогу до місця роботи, навчання) та нерегламентований (праця в домашньому і особистому господарстві, час задоволення фізіологічних потреб, вільний час). Формування найдетальніших статей фонду вільного часу населення базується на визначенні номенклатури соціально-культурних послуг та сфери відпочинку. Як особливий структурний елемент бюджету часу виділяють час, пов'язаний із вихованням дітей. Він розглядається окремо від часу для догляду за дітьми, оскільки останній е різновидом праці в домашньому господарстві (табл.) існуюча методика обстеження бюджету часу передбачає обстеження за кожний день тижня з урахуванням завантаженості дня, місця дня в тижні та інших особливостей.

Таблиця 1.

Середній бюджет часу працюючих (в год. і хв.)

Інші напрями вивчення бюджету часу населення передбачають передусім дослідження його б розрізі окремих соціальне-демографічних груп.

Бюджет часу працівників – система показників, які характеризують розподіл витрат часу (доби, тижня, місяця, року) як окремого працівника, так і окремих груп населення за видами його використання. Бюджет часу працівників дає змогу звести до спільного знаменника всі процеси праці й життя людей, є важливим показником вивчення зайнятості населення, характеризує розподіл часу працюючих і непрацюючих, виконання окремих функцій відповідно до посадових обов'язків, дає можливість дослідити ті сторони життя та побуту людей, що не підлягають безпосередньому обліку й аналізу. Інформація про бюджет часу працівників має важливе значення для формування їх культурних потреб, використання вільного часу. Дослідження структури бюджету часу допомагають вдосконалити методологію й методику складання балансів трудових ресурсів, зокрема складати їх також у часовому вимірі, дослідити механізм зворотного впливу вільного часу на зростання продуктивності праці.

В загальному бюджеті часу працівників виділяють робочий час (час фактичної роботи, простої і непродуктивні витрати робочого часу, передбачені перерви в роботі, прийняття і здача зміни), неробочий час (час на виконання домашніх обов'язків, на фізіологічні потреби – споживання їжі, сон, вільний час – активний відпочинок) та інші витрати часу.