Релігієзнавчий словник – Е

Едем – за біблійною легендою, земний рай, місце перебування людини до гріхопадіння, звідки перші люди були вигнані за гріхопадіння.

Екзарх – 1. У Стародавній Греції глава жерців, які перебували при храмі. 2. У Візантійській імперії правитель області (діоцезу), а також єпископ, що завідує церквою в діоцезі. 3. В сучасному православ'ї глава церковного округу у межах адміністративно-територіальної області.

Ектенія – у православній церкві молитва, що входить до складу богослужінь, яка проголошується звичайно дияконом і містить благання, звернені до Бога. Види ектеній, згідно з обсягом та характером прохань, – велика, просительна й мала. За допомогою ектеній у свідомість віруючих вселяється думка, що церква здатна допомогти в нещасті й усі надії слід покладати на Бога.

Енцикліка– спочатку окружне послання єпископа, тепер послання римських пап духовенству та віруючим, присвячені найважливішим соціально-політичним, релігійним і моральним питанням, їм надають особливого значення, оскільки енцикліки не обговорюються і є обов'язковими до виконання. Вони значною мірою покликані визначити особливості формування суспільної думки з основних політичних і соціальних проблем сучасності. Пишуться латинською мовою,

Ешибот – іудейська школа, що готує рабинів. Навчання в ешиботі має схоластичний характер. Основні предмети: Біблія і Талмуд. У багатьох країнах, у тому числі і в нашій, ешиботи існують і сьогодні.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.