Релігієзнавчий словник – Х

Хадж – паломництво мусульман у Мекку до храму Кабби чи в Медину до гроба Мухаммеда, яке вважається подвигом благочестя. Один з п'яти основних обов'язків мусульманина. Мусульмани, які здійснили хадж, користуються особливою повагою, носять зелену чалму або особливий одяг. Їх називають хаджі.

Хадис (від араб. повідомлення) – коротка розповідь про діяння і висловлювання Мухаммеда та його однодумців. Відомо багато хадисів, але тільки основні, що відібрані богословами, склали священну книгу Суну.

Хасидизм – релігійна течія серед євреїв Польщі та Росії, яка виникла на початку XVIII ст. Спочатку хасидизм відображав протест низів проти фінансової верхівки європейських громад і рабинів. Згодом хасидизм перетворився у містичну течію в іудаїзмі. Хасиди вчили, що людина має прагнути до повного злиття з Богом не поглибленням у «священні книги», як того вимагали рабини, а щирою молитвою та благочестям. Послідовник хасидизму – особа, віддалена від світських справ і духовно врівноважена, веде праведний спосіб життя, піклується про ближнього. Спокута гріхів – це не страждання, а радісний акт повернення до душевної гармонії. Хасидизм досить поширений у світі, в тому числі в Україні, де існує багато святих місць, які відвідуються євреями (Умань, Меджибіш, Бердичів, Тараща та ін.). На чолі релігійних громад хасидизму стояли цадики (святі, проповідники). Вони вважалися посередниками між віруючими та Богом, відігравали велику роль у пропаганді хасидизму.

Хедер – традиційна початкова релігійна школа у єврейській громаді. Навчання у хедері зводиться до вивчення Біблії і Талмуду. В Україні існували до кінця XIX ст., потім були закриті, а учні переведені до шкіл національних меншин.

Херем – прокляття, відлучення від синагоги тих, хто порушує настанови і правила єврейської громади, бере під сумнів Тору і Талмуд. Проголошення слів «Хай буде проклятий!» на адресу особи ставило її поза законом і релігійною громадою.

Ходжа – титул мусульман, які ведуть походження (як правило, фальсифіковане) від одного з чотирьох «праведних» арабських халіфів. Назву ходжа мають також прибічники ісмаїлітської секти, очолюваної агаханами.

Храм – загальна назва культової споруди, призначеної для здійснення богослужінь і проведення релігійних обрядів. У православ'ї храмами називають церкви, в католицизмі – костьоли, в ісламі – мечеті, в іудаїзмі – синагоги.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.