Релігієзнавчий словник – Є

Єзуїти – члени чернечого католицького ордену «Товариство Ісуса», створеного 1534 р. Ігнатієм Лойолою для боротьби з інакомислячими.

Єпархія – церковний адміністративний округ на чолі з архієреєм (єпископом). Єпархії поділяють на «благочинні округи», їх очолюють благочинні (старші священики), вони об'єднують кілька парафій.

Єпископ (інша назва – архієрей) – вищий ступінь священства у християнських церквах, які визнають єпископат. Лише єпископи можуть рукопокладати у диякони, священики та єпископи (останнє – разом з іншими єпископами). Єпископ також призначає на нижчі посади кліру, освячує храми тощо, йому підпорядковані всі церковні установи, що перебувають у межах його єпископату (або єпархії), монастирі, духовні семінарії та ін., крім тих, які знаходяться під безпосереднім керівництвом церковного центру. В православній церкві єпископ обов'язково повинен бути ченцем. Почесні звання для єпископа: архієпископ і митрополит. У церкві є три основні ступені священства: диякон, ієрей (священик) та єпископ.

Єпітімія – у православній та католицькій церквах морально-виправний захід, що накладається на мирян, ченців і священиків за порушення церковних канонів. Призначається священиком-духівником, іноді добровільно приймається віруючими. Види покарань: тривала молитва, тривалий піст, земні поклони перед іконою, ходіння на прощу до святих місць тощо. Єпітімія визначається і призначається найчастіше під час сповіді.

Єпітрахіль – частина обов'язкового для богослужіння облачення священиків усіх трьох ступенів православної ієрархії, вид фартуха з хрестами, зшитого з двох широких стрічок, який одягається на шию і опускається до землі. Крім цих основних частин одягу священнослужителів кожному ступеню ієрархії належить і ряд інших речей облачення: чим вищий ступінь, тим їх більше і тим вони складніші. Деякі елементи облачення служать духовенству нагородами – подвійний орар, набедреник, палиця, митра.

Єресь – релігійне вчення, що суперечить офіційно прийнятій доктрині, відступ від основних принципів віровчення і культу.

Єретик – у вустах представників церкви принизливе слово, вживане для характеристики супротивників офіційної церковної доктрини, прихильників так званої єресі.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.