Релігієзнавчий словник – І
Ігумен – настоятель православного монастиря. У великих монастирях має сан архімандрита.
Ідол – виготовлений предмет, що уособлює божество, якому вклонялися у глибоку давнину. Ідолопоклонство, пережиток тотемізму та фетишизму, зберігається в сучасних релігіях у вигляді поклоніння іконам, статуям, культовим атрибутам. З дохристиянських часів зберігся Збруцький ідол, знайдений на Тернопільщині в 1848 р.
Ієрарх – представник вищого християнського духовенства: папа, патріарх, кардинал, єпископ, архієпископ.
Ієрархія церковна (священновладдя) – сукупність церковних чинів у порядку субординації, форма організаційного церковного устрою.
Ікона (зображення, образ) – живописне зображення богів, святих, різних надприродних істот, яке служить предметом релігійного поклоніння і вшанування. Іконовшанування поширене в католицизмі, православ'ї, буддизмі, ламаїзмі та інших релігіях. Первісне християнство не знало ікон. В іконопоклонінні помітні ознаки фетишистських і магічних вірувань.
Іконоборство – рух проти вшанування ікон, що тривав впродовж VIII – першої половини IX ст. у Візантії. Імператор Лев 111 у 726 р. видав едикт проти вшанування ікон. Іконоборці проголосили писання ікон та їхнє вшанування ідолопоклонством і спотворенням християнства. Внаслідок цього було знищено шедеври візантійського мистецтва. Сьомий Вселенський собор 787 р. засудив іконоборство, але це не привело до його заборони. Лише у 843 р. імператриця Феолора відновила іконовшанування. Нині заперечують вшанування ікон різні протестантські церкви і секти (баптисти, адвентисти, свідки Єгови та ін.).
Іконостас (місця стояння ікон) – спеціальна стіна, на якій розташовані ікони. Вона відгороджує вівтар від основної частини православного храму. Ікони на іконостасі розміщені за церковною ієрархією: зображення Ісуса Христа, Богородиці, апостолів, пророків, святих, ангелів. Іконостас має троє дверей: центральні – «царські врата» і двоє бокових – дияконських. Іконостаси, як правило, різьблені і прекрасно оздоблені. Вони є справжнім зразком православного церковного мистецтва і справляють емоційне враження на віруючих.
Імам – духовна особа в ісламі: 1. Верховний глава шиїтського напряму ісламу. 2. Основоположник кожного з чотирьох напрямів сунізму. 3. Верховний правитель ісламської теократичної держави, який зосередив у своїх руках усю повноту світської та релігійної влади. 4. Керівник богослужіння в мечеті. 5. Духовний керівник, наставник мусульман.
Індекс заборонених книг – переліг книг і журналів, які церква забороняє читати, видавати, поширювати віруючим без особливого на те дозволу. Вперше був підготовлений та виданий за вказівкою Папи Павла IV 1559 р. До індексу заборонених книг належать праці видатних природознавців, філософів, істориків, письменників, читання яких, на думку католицької церкви, може похитнути віру в Бога. З 1966 р. видання Ватиканом індексу заборонених книг припинено, проте католицька церква намагається зберегти контроль над духовним життям суспільства в інших формах.
Індульгенція – папська грамота, що давала віруючим відпущення скоєних і нескоєних гріхів. Католицькі богослови обґрунтовували необхідність індульгенції тим, що церква володіє запасом (скарбничкою) добрих справ, зроблених Ісусом Христом, Богородицею та святими. Це дає змогу покривати гріхи інших людей. Торгівля індульгенціями викликала обурення в усіх прошарках суспільства, вимога її припинення була одним з головних гасел Реформації.
Ініціації – обряди посвячення підлітків, молоді у повноправні члени племені. Вони полягали в суворих моральних і фізичних, іноді жорстоких випробуваннях: надрізи на шкірі, вибивання зубів, вищипування волосся, обрізання, обпалювання вогнем тощо. Старійшини і племенні чаклуни розкривали молоді зміст звичаїв, священних переказів і вірувань племені. Як пережиток ініціації збереглися в сучасних релігіях у формі обрядів, ритуалів і таїнств.
Інквізиція – судова установа католицької церкви, створена у XIII ст. для боротьби з єретиками. Впродовж усієї історії інквізиція виступала запеклим ворогом передової суспільної і наукової думки. Проте вона не змогла зупинити науковий та соціальний прогрес. Інквізицію було скасовано у XVIII ст., однак папи римські зберегли право піддавати прокляттю і відлучати від церкви так званих єретиків. У 1965 р. інквізиція була перетворена в Конгрегацію віровчення, що зберегла деякі функції інквізиції. В сучасних умовах вона діє більш витонченими методами.
Іпостась – богословське поняття, що розкриває сутність кожної з трьох осіб християнської Трійці – Бога-отця, Бога-сина, Бога-святого духа.
Джерело:
Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.