Інвестування в цінні папери

Інвестування в цінні папери – основні правила інвестування підприємств в різні види акцій та облігацій з метою отримання прибутків з найменшим ризиком. Вкладення коштів у цінні папери залежить від трьох параметрів: 1) дохідності цінних паперів, 2) ступеня ризику (або надійності) в разі вкладення їх у різні види цінних паперів, 3) зростання доходу від таких вкладень.

За ступенем надійності, а отже, найменшого ризику втрати капіталовкладень, на першому місці – державні облігації розвинутих країн світу, які мають повну гарантію своєчасного погашення. Цим значною мірою пояснюється найнижчий дохід, який вони приносять власникам. Тому, згідно з першим правилом інвестування підприємством грошей у цінні папери, найнадійнішими, але найменшими є капіталовкладення у державні облігації. Серед них на першому місці – короткотермінові облігації. Це правило щодо України не підтверджується, оскільки капіталовкладення в державні облігації в 90-х XX ст. були водночас і найнадійнішими, і найприбутковішими.

На другому місці в розвинутих країнах світу за ступенем надійності, швидкого зростання, але певного ризику – облігації та акції великих акціонерних компаній, які котируються на провідних фондових біржах, мають високий рейтинг і на які регулярно виплачують дивіденди. Важливо враховувати й те, що із зростанням акціонерного капіталу підприємства акції багаторазово можуть збільшувати свою початкову вартість. На підставі цього сформульовано друге правило інвестування підприємствами своїх коштів у цінні папери: найбільш прибутковими, перспективно зростаючими, але менш надійними є капіталовкладення в акції та облігації великих акціонерних компаній. З урахуванням видів акцій це правило конкретизується. Так, капіталовкладення у привілейовані акції зависокої економічної кон'юнктури найбільш надійні, але менш прибуткові. Найменш надійними, а отже, найбільш ризикованими, є акції, які випускають новостворені підприємства. Проте практика розвинутих країн світу засвідчує, що капіталовкладення в акції окремих таких фірм були фантастично прибутковими, робили їх власників за відносно короткий час мільйонерами. Звідси – третє правило інвестування підприємствами грошей у цінні папери найбільш ризикованими є капіталовкладення в акції новостворе-них компаній, які за сприятливих умов можуть стати найприбутковішими. Загалом капіталовкладення в акції – найризикованіший вид інвестування в цінні папери, внаслідок чого вони приносять найбільший дохід. Ступінь ризику може певною мірою компенсуватися зростанням їх ринкового курсу, а отже, величиною доходу на акції. Найоптимальніше співвідношення між дохідністю, надійністю та зростанням доходу від капіталовкладень підприємств у цінні папери досягається за диверсифікації таких вкладень – розподілу грошових капіталів між різними видами цінних паперів з метою зниження ризику втрат і отримання більших доходів. Досвід розвинутих країн світу свідчить, що оптимальним критерієм диверсифікації є обмеження вкладень у кожний вид інвестицій не більш як 10%. Тому, згідно з четвертим правилом інвестування підприємствами грошей у цінні папери, щоб досягти мінімального ризику, найбільшої надійності та дохідності, необхідно диверсифікувати капіталовкладення. Диверсифікація капіталовкладень передбачає вкладання коштів у трастові компанії, які виконують довіряльні функції з управління капіталом інвесторів для найбільш вигідного його використання. Попередньою умовою такого вкладення є отримання всебічної консультації фахівців трастової компанії щодо економічної кон'юнктури, можливих її змін, динаміки ринкових курсів цінних паперів тощо.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.